Блог Себастьяна Тегзи

Не просто милість…

Коли Бог каже: «Я прощаю», Він оживляє, підіймає, воскрешає. Не просто милує, Він дарує життя. Тому що провина, яка тяжить на нас – це тління і смерть. «Бо заплата за гріх – смерть» (Рим.6:23). Ось чому тілесне воскресіння Ісуса – це найбільший доказ нашого прощення: «А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, – ви ще у гріхах ваших; отже, ті, що й померли у Христі, загинули» (1Кор. 15:17,18). Але не всі, на жаль, розуміють цю істину.

Для Платона, наприклад, смерть – це не проблема, а радше розв’язання проблеми: безсмертна душа звільняється нарешті з в’язниці тіла і лине в світ ідей. Однак, біблійний погляд на смерть є цілком протилежним. За Біблією смерть – це те, що робить неможливим наше спілкування з Богом, те, що розділяє нас із Ним. У Святому Письмі мертві не літають з арфами на хмарках, вони перебувають у темряві, під засудом, над ними тяжіє гнів Божий. Вони немов тіні, лежать у поросі земному і не можуть спілкуватися ні з Богом, ні між собою. Смерть є стражданням і му́кою, а не блаженним звільненням від тіла. Як сказано в псалмі:

«Мене залічено до тих, що сходять у яму. Я став, як чоловік, що допомоги не має. Поміж мерцями моє ложе; немов убиті, що лежать у могилі, що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки Твоєї. Поклав єси мене в глибоку яму, у темряву, в безодню. Тяжить на мені гнів Твій, і всіма хвилями Твоїми гнітиш мене… Хіба для мертвих робиш чуда? Хіба то тіні встануть, щоб Тебе хвалити? Хіба звіщатимуть у могилі Твою милість, у пропасті глибокій – Твою вірність? Хіба чуда Твої у темряві будуть відомі, і Твоя ласка – в землі забуття?» (Пс.88:5-8; 11-13).

Ось чому Іов говорить: «Однак я знаю, що Викупитель мій живий, і Він останнього дня підійме мене з пороху! Навіть тоді, коли ця моя шкіра розпадеться, – я в своєму тілі побачу Бога. Я свідомий того, що я сам, а не хтось інший, побачу Його. О, як же зараз вмліває серце в моїх грудях!..» (Іов.19:25-27).

Читайте також:

Ось це і є спасіння – воскресіння і життя, тому що простити для Бога означає оживити. Тому Христос і взяв на Себе наш засуд смерті, щоб нам подарувати виправдання і життя. Тому Він і вбив на хресті ворожнечу, щоб ми отримали дар примирення. Своєю смертю й воскресінням Він викупляє нас від тління, щоб одягнути у безсмертя і дарувати єдність з Богом. Бо «не мертві Господа будуть хвалити, і ніхто з тих, що сходять у могилу. А ми благословляємо Господа, віднині і повіки» (Пс.115:17,18). Ми, що у Христі Ісусі отримали надію воскресіння й вічного життя! Бо «хто у Нього вірує, той навіть і вмерши – житиме!» (Йо. 11:25).

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Себастьян Тегза

Народився 1981-го року на Закарпатті. Одружений. Батько трьох дітей. Бакалавр соціології та богослів'я. В минулому священнослужитель Греко-Католицької Церкви. Сьогодні член Євангельської Церкви Святої Трійці в м. Хуст. Початкуючий письменник.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button