Актуальне

Чому Бог допускає зло? Якщо Бог існує, чому ми всі страждаємо?

Невинні немовлята помирають від жахливих, болісних захворювань. Невинні перехожі гинуть внаслідок стихійного лиха, а малі діти — у терористичних актах. Отже, якщо Бог існує, чому ми всі страждаємо від хвороб, насильства та війни? Де був Бог під час Голокосту? Чому Він не поклав край всьому цьому злу?

Пояснень атеїстів недостатньо

Заява про те, що Бога не існує, оскільки в цьому світі є зло, є суперечливим твердженням, бо якщо Бога не існує, також не існує такого поняття, як «зло». Якщо немає Бога – немає й об’єктивної моралі. Все піддається суб’єктивним визначенням та особистим інтерпретаціям.

Наприклад, теорія еволюції стверджує, що виживають найсильніші та більш пристосовані. Тому, подорожуючи Африкою і спостерігаючи, як тигр пожирає зебру, ми робимо висновок, що тигр — «зло», чи його слід покарати й помістити у тюремну камеру. Натомість ми дивуємося чудесам природи. Якщо немає Бога, то немає жодної різниці між нами й тваринами. І людина, яка викрала, вбила і з’їла іншу людину, є просто сильною твариною, яка виживає шляхом іншої, слабшої.

Чи є причини, через які Бог допускає страждання?

Війни, ненависть і насильство не з’являються раптом і нізвідки. Джерело зла і злодіянь виходить із нас: із людської суті. Зло існує у всіх нас. Тому, якщо Бог хотів позбавити світ всякого лиходійства і зла, то все, що Він мав зробити — це знищити людський рід.

А може, наша мета як людських створінь – чисте задоволення та постійні веселощі? З абсолютною відсутністю почуттів болю чи страждання? Хто взагалі сказав, що страждання, біль та смерть – все це погано? Згідно з Писанням, мета людського існування, перша і головна, полягає в тому, щоб мати стосунки з Богом. Знамените кліше  «Те, що вас не вбиває, робить вас сильнішим» вірно. Ми дорослішаємо і знаходимо нові погляди на життя, відчуваючи труднощі та травми. Ви не можете збудувати щось нове, не зруйнувавши старе. Ми ростемо, дорослішаємо та міняємося — завдяки не зручності, але кризі. А також тоді, коли наша особа по-справжньому випробовується.

Як сказав лауреат Нобелівської премії доктор Мартін Лютер Кінг:

«Гранична міра людини не там, де людина перебуває в моментах комфорту та зручності, але там, де вона стоїть у часи виклику та суперечностей».

«Як і у випадку з Йовом у Біблії, Бог дозволяє нам переживати страждання. Так відбувається для того, щоб ми підняли очі до неба в пошуках Його і були залежними від Нього. Існування зла й аморальності в цьому світі – це не провина Бога, а наша вина, людських створінь. На початку Книги Буття Бог дає Адаму привілей вільного вибору. З привілеєм самостійного вибору також приходить велика відповідальність, оскільки наш вибір призводить до далекосяжних наслідків і впливів. Наш вибір є результатом боротьби, яка існує у кожному з нас. Боротьба між КОХАННЯМ — тобто тим, щоб бути тактовним і робити добро іншим, і ЕГОЇЗМОМ — здійснювати злі справи і дбати про когось іншого, крім себе, навіть якщо це означає, що наші дії пригнічують інших і завдають їм болю. Ця сторона боротьби визначається Біблією як “гріх”».

Гріх глибоко вкорінений у нас і торкається майже кожного рішення, яке ми приймаємо. Теорія «ефекту метелика» вчить нас, що одне невелике рішення може вплинути на майбутні покоління. Ось чому наш світ такий, який він є. Озирніться навколо: наші рішення впливають на все, починаючи з дрібних суперечок і закінчуючи ненавистю та жахливими війнами. Від забруднення довкілля до стихійних лих та страшних хвороб. Все це є наслідком нашого неправильного вибору, наших гріхів протягом кожного покоління. За своєю природою, ми схильні шукати когось, кого ми могли б звинуватити, але ми повинні визнати той факт, що зло і злодіяння — вони не лише навколо, а й усередині нас. Зло та злі вчинки є доказом не того, що Бога немає у світі, а того, що Він відсутній у нашому житті. Відмова від Бога не обов’язково зробить вас злісною людиною, так само як віра в Нього не зробить вас досконалим і безгрішним ангелом.

«Відкидаючи Бога, вони закінчать затопленням землі кров’ю, тому що кров волає до крові».

Ще 2000 років тому Ієшуа говорив про той же цикл кровної помсти, сказавши: «Той, хто береться за меч, від меча й загине» (Матвія 26:52).

Спосіб зупинити зло

Це нескінченний цикл кровопролиття, помсти за помсту, який триває й донині. Ієшуа стверджував, що єдиний спосіб зупинити кровопролиття та кровну помсту – це кохання. Ось що Він сказав у Новому Завіті:

«Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить. Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, не забороняй і сорочки. І кожному, хто в тебе просить подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай. І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви. А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить. І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять. А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж. Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих! Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний! Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам» (Луки 6:27-37).

Чи звернули ви увагу на зауваження Ієшуа?

«І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви» (Луки 6:31).

Ієшуа звертається до важливого принципу, згідно з яким кожен із нас може перевірити себе: постарайтеся придумати тактовну дію, а потім уявіть, що кожна людина так робитиме. Як ви думаєте, як виглядатиме світ? Що було б, якби кожен із нас зробив інших своїм пріоритетом?

Апостол Павло також торкався цієї теми, коли сказав:

«Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми! Коли можливо, якщо це залежить від вас, живіть у мирі зо всіма людьми! Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. Отож, як твій ворог голодний, нагодуй його; як він прагне, напій його, бо, роблячи це, ти згортаєш розпалене вугілля йому на голову. Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!» (Римлян 12:17-21).

Таким чином, якщо проблема починається всередині нас, її вирішення не може бути поза нами. Якби Бог змусив усі ракети та зброю зникнути прямо зараз, люди все одно використовували б палиці та каміння. Адже люди завжди вигадуватимуть причини для того, щоб боротися та воювати. Гріх і ненависть може бути виражені зовнішніми діями, але джерело проблеми всередині.

У Новому Завіті апостол Яків стверджує, що тепер ми маємо новий, більш високий стандарт для визначення «добра» і «зла». Якщо до цього моменту нас просили триматися подалі від зла, то тепер Яків заявляє:

«Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!» (Якова 4:17).

Апостол Яків вимагає не тільки того, щоб ми не завдавали шкоди іншим, а й приносили їм користь; щоб ми були уважні до них і ставили їх вище себе. Новий Завіт навчає нас, що якщо ми маємо можливість творити добро і ми навмисно уникаємо цього, ми грішимо проти Бога.

Лев Толстой сказав: «Кожен хоче змінити людство, але ніхто не замислюється над тим, як змінити себе».

Тому, перш ніж вказувати пальцем на інших або на Бога, ми повинні спочатку зазирнути всередину себе і зрозуміти, що справжня проблема зла походить із нашого нутра. Те, що нам потрібне для зцілення світу і досягнення миру в усьому світі, це, перш за все, внутрішній світ та зцілення наших сердець.

Голокост – це чудовий приклад: у мене теж були родичі, які загинули під час Голокосту. Проте, на жаль, Голокост є лише одним із багатьох — надто багатьох — прикладів расового, групового чи національно орієнтованого знищення людей. Це людська природа, яка є у всіх нас. У кожній окремо взятій особі. Протягом усіх часів. Подібні винищення мали місце як до, так і після Голокосту. Лише за останні сто років було вбито сотні мільйонів людей.

Релігія – це не відповідь

Важливо, щоб ви розуміли: ми не віримо, що розв’язання цієї проблеми можна знайти у релігії. Ми не вважаємо, що якщо покласти шматок тканини на голову або обв’язати руку шкіряними ремінцями, це якось допоможе виправити наші розбиті серця. Релігії лише відокремлюють одних людей від інших.

Стосунки з Богом, навпаки, зближують їх.

І правильно пам’ятати, сумувати та оплакувати шість мільйонів знищених людей. Але також важливо пам’ятати, що якби зло могло перемогти, наш народ був би знищений три тисячі років тому. Голокост мав місце, але Бог також спостерігав за нами, щоб засвідчити той факт, що Він виконує Свої обіцянки.

Один із найганебніших висновків за будь-якого випадку вбивства — чи то ситуація, коли одна людина вбиває іншу людину, чи коли один народ намагається знищити інший народ, — полягає в тому, що людському серцю не можна довіряти. Коли людина щиро вірить, що вона має рацію — ніщо не може її зупинити. Навіть релігійні та благонадійні люди, як і ті, кого багато хто вважає праведними, можуть оступитися, вчинивши зло і підштовхнувши інших до насильства — навіть в ім’я Бога.

Ми не дарма маємо свободу волі

Бог дозволяє злу існувати у світі не тільки для того, щоб ми мали повноту свободи волі, але й тому, що без зла у нас не було б можливості дізнатися, що таке добро. Так само як ми не дізналися б, що таке світло, якщо ніколи не бачили пітьму, або не знали б, що таке холод, якби ніколи не відчували тепло. Бог використовує нашу реальність, щоб ми зрозуміли, що таке зло, а що добро, і вибирали добро.

Підіб’ємо підсумок: ми, рід людський, є джерелом проблеми і причиною нашого власного болю та страждань. Якби Бог хотів позбавити світ від зла та злодіянь, все, що Йому потрібно було зробити – це знищити всіх людей. Ось чому ми самі не можемо вирішити цієї проблеми. І нам потрібен Спаситель із силою, яка перевершує нашу власну. Не тільки той, хто може простити нас за всі погані рішення, які ми прийняли, але той, хто також зможе оновити наші розбиті серця, хто дасть приклад і дозволить нам почати все з чистого листа.

І це суть історії про Месію та Новий Завіт.

Автор – Ейтан Бар
Джерело: ieshua.org

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Редакція

Слово про Слово – інформаційний християнський ресурс. Публікуємо щоденні новини, коментарі, аналітику, що висвітлюють релігійну тематику в Україні та світі. Публікуємо статті різних жанрів, авторські блоги, оповідання, поезію, притчі.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button