Тенденції переслідувань у 2024 році: приклади переслідувань християн сьогодні
Глобальна християнська допомога оголошує “Тенденції переслідувань, на які слід звернути увагу у 2024 році” – абсолютно новий список, який проливає світло на значущі приклади переслідувань християн сьогодні. Оскільки переслідувані віруючі по всьому світу продовжують терпіти жорстку протидію їхній вірі та зухвалі нападки на релігійну свободу, цей список має на меті підвищити обізнаність серед Тіла Христового, наших обраних посадовців, представників преси та багатьох інших.
Джерело: globalchristianrelief.org
Список “Тенденції переслідувань”, куратором якого є керівник відділу глобальної стратегії та досліджень GCR Рональд Бойд-Макміллан, складений на основі нещодавно оголошеної Бази даних насильницьких інцидентів – першої у своєму роді бази даних про напади на християн і віруючих по всьому світу, яка на цей час відстежує понад 6 000 випадків насильницьких переслідувань і продовжує їх підраховувати.
Список “Тенденції переслідувань” і База даних насильницьких інцидентів будуть більш детально обговорюватися на майбутньому Міжнародному саміті з релігійної свободи, який відбудеться 30-31 січня 2024 року у Вашингтоні, округ Колумбія.
Тенденції переслідувань, на які слід звернути увагу у 2024 році
1. Придушення за допомогою технологій
Під керівництвом президента Сі Цзіньпіна китайський уряд домігся успіху в зниженні привабливості християнства в Китаї – фактично ізолювавши й розколовши церкву.
Згідно з нещодавнім звітом Pew Center, християнська меншина Китаю зараз становить лише 2-3% від загальної кількості населення. Але ці дані, засновані на державній статистиці, можуть бути дуже неточними через сильне несхвалення релігії Комуністичною партією. Дійсно, китайський уряд розглядає релігію, включаючи християнство, як загрозу безпеці. Біблійні додатки й тисячі християнських вебсайтів були заблоковані; в інтернеті в Китаї не можна знайти навіть жодного гімну. Завдяки складному нагляду, включаючи використання штучного інтелекту і технології розпізнавання облич, 135 мільйонів християн Китаю стикаються з небаченим раніше рівнем контролю.
Християнські школи та програми для неповнолітніх були заборонені. Китайські християни іммігрують в інші країни. Церкви в містах тепер важко знайти. Церкви, що залишилися, стають неформальними й децентралізованими, щоб уникнути урядових репресій; наприклад, навіть домашні церкви розділилися на менші групи, щоб уникнути пильного ока уряду. А Китай зараз впливає на інші авторитарні режими, щоб ті переймали політику і технології, спрямовані на утиски християнських меншин.
2. Насильницькі націоналістичні ідеології
В Індії індуїстський націоналістичний уряд продовжує розривати зв’язок індійської церкви зі світовою церквою.
Індуїстські екстремісти повернули собі владу у 2014 році за прем’єр-міністра Нарендри Моді. За два терміни 70-мільйонне християнське населення Індії стало свідком нормалізації ненависті, захоплення освіти та ЗМІ, а також знищення інституцій. Насильство проти християн в Індії значно зросло, особливо в північно-східному штаті Маніпур. Хоча причини цього мають комплексний характер, у 2023 році тисячі віруючих з племені кукі були змушені покинути свої домівки на тлі протистояння з індуїстськими екстремістами, що в кінцевому підсумку призвело до етнічної сегрегації.
Уряд правлячої політичної партії БДП почав відмовляти благодійним та неурядовим організаціям (НУО) в отриманні ліцензій на отримання іноземних коштів відповідно до Закону про регулювання іноземних внесків. Понад 19 000 НУО втратили ліцензії – переважно християнські та мусульманські групи, – що призвело до припинення соціальної та освітньої роботи і фактично унеможливило надання допомоги індійській церкві з боку світової церкви. БДП також продала медіа- та освітній сектори бізнес-елітам, які просувають її індуїстську націоналістичну програму. Два мільярдери-друзі Моді контролюють 82% індійських ЗМІ, значно обмежуючи свободу преси.
3. Зростання ісламського екстремізму
У Сахельському регіоні Африки насильство продовжує зростати, оскільки ісламські повстанці ростуть як гриби й користуються тим, що держави стають все більш нестабільними.
Екстремізм в Африці неухильно зростає. Наприкінці 1990-х років кілька штатів на півночі Нігерії оголосили, що живуть за законами шаріату, нехтуючи конституцією. У 2002 році з’явилися бойові угруповання на кшталт “Боко Харам”. Після розпаду Лівії у 2011 році близькосхідні екстремісти та зброя потекли на південь до нестабільних африканських держав. Це спричинило ісламістські повстання, які витіснили християн з таких країн, як Малі, Буркіна-Фасо та Нігер.
До 2023 року ісламісти контролювали 40% території Буркіна-Фасо, що вплинуло на понад 1 мільйон християн. А віруючі Нігеру продовжують страждати від постійних актів насильства з боку мусульманських пастухів-фулані і Боко Харам. Основною причиною цього є брак освіти та робочих місць, особливо для молоді, що призводить до вербування в екстремістські угрупування. Церква забезпечує життєво важливу освіту в регіоні, і її підтримка могла б стримати насильство і принести стабільність у регіон. Однак, оскільки ісламський екстремізм зараз вкорінився в регіоні, ситуація для африканських християн залишається небезпечною.
4. Посилення пропаганди та дезінформації
Вибух контрольованих державою ЗМІ та технологій сприяє переслідуванням, поширюючи стару брехню новими способами.
За словами Рональда Бойда-Макміллана з GCR, існує чотири типи брехні, які поширені в країнах, що виступають проти християнства. Перший включає в себе націоналістичну брехню, наприклад: “Ти не індіанець, якщо ти християнин”. Інша – це сімейна брехня, яку часто можна почути в таких місцях, як Близький Схід, наприклад: “Ти зганьбиш своїх батьків-мусульман, якщо підеш за Христом”. Кримінальна брехня часто зустрічається в таких місцях, як Пакистан, де віруючих неправдиво звинувачують у богохульстві: “Християни винні в жахливих злочинах”. І, нарешті, є екстремістська брехня, наприклад, “християни жорстокі і злі, тому ми повинні вбити їх першими”.
Сьогодні авторитарні уряди, такі як Північна Корея, використовують ЗМІ для поширення своїх дезінформаційних кампаній з більшим охопленням та ефективністю. Згадаймо нещодавній репортаж про північнокорейську пропаганду на YouTube, яка неправдиво зображує життя в Північній Кореї заможним, комфортним і вільним від цензури – попри те, що насправді мільйони людей страждають від бідності, а такі книги, як Біблія, вважаються зрадницькими. У закритих країнах поширення брехні про християн через підконтрольні державі ЗМІ служить ізоляції, дегуманізації та виправданню насильства проти них. Церква повинна протидіяти дезінформації фактами і свободою слова, щоб зберегти правду, відновити довіру і захистити переслідувані релігійні громади.
5. Збройне використання релігії
У всьому світі релігія все частіше використовується для виправдання насильства в ім’я Бога.
Прикладом такої тенденції переслідування є війна між Росією та Україною, де Російська Православна Церква використовується для виправдання конфлікту з релігійної точки зору. Патріарх Московський Кирило, єпископ Православної Церкви й близький союзник російського президента Володимира Путіна, заявив, що російське вторгнення є священною війною. Крім того, він описав Україну як заражену злими силами, таємно маючи на увазі єврейську меншину. Анонімний православний священик прокоментував: “Путін повернув Російській Православній Церкві її землі… тепер вона йому винна, і він не соромиться просити про послугу”.
Ця мілітаризація релігії шкодить християнству як в Росії, так і в Україні. Російські православні лідери зраджують Христа, освячуючи насильство і роблячи цапами-відбувайлами меншини. В Україні сотні релігійних споруд були перетворені на руїни, в тому числі багатовікові церкви. Тим часом занадто багато спостерігачів не помічають релігійного виміру конфлікту. Російська держава використовує віру для освячення свого мілітаризму та експансіонізму за межами України; кілька африканських країн тепер покладаються на російських найманців Вагнера, а не на західні війська для боротьби з ісламістами. Християни всього світу повинні усвідомити, як спотворюється релігійна ідентичність для благословення війни, і виступати за мир і правду.
6. Поширення організованої злочинності
У Центральній і Південній Америці наркокартелі та злочинні організації продовжують переслідувати відважних християнських лідерів, які відмовляються брати хабарі.
Насильство наркокартелів проти християн в Латинській Америці зростає, оскільки злочинні угруповання розширюють свою діяльність за межі кордонів. Репресії в Колумбії та Сальвадорі відправили картелі в сусідні країни, такі як Венесуела, Перу та Еквадор, а також по всій Центральній Америці. Оскільки християнські пастори сміливо виступають проти безжального насильства картелів, вони все частіше стають їхніми мішенями.
З метастазами організованої злочинності по всій Латинській Америці християнські громади страждають від витіснення, здирництва, викрадень і вбивств – особливо це стосується церковних лідерів, які бажають протистояти зростаючій тиранії. Мексика сильно постраждала, посідаючи п’яте місце у світі за кількістю вбивств християн, згідно з новою Базою даних про насильницькі інциденти. Правозахисні групи закликають до регіональної співпраці, щоб відновити верховенство права і захистити релігійні меншини від насильства з боку картелів. Тим часом авторитарні режими у Венесуелі, Нікарагуа та Сальвадорі використовують релігію для зміцнення своєї легітимності, обмежуючи релігійну свободу християнських лідерів. Венесуела закрила більше церков у 2022-2023 роках, ніж будь-яка інша країна.
7. Опір правозахисній діяльності
Уряди, які чинять переслідування, стають дедалі жорсткішими у відстоюванні інтересів переслідуваної церкви.
Зростаюча лояльність до режимів у Китаї, Ірані та Росії призводить до значного опору християнським адвокаційним зусиллям. Китайська інфраструктурна програма “Пояс і шлях” – стратегія інвестування в більш ніж 150 країн і організацій – направила десятки мільярдів кредитів урядам В’єтнаму, Нігерії, Пакистану і Таджикистану, серед інших. На Близькому Сході Іран має зростаючий вплив на уряди і військові угруповання в Лівані, Іраку, Сирії та Ємені. Кілька африканських країн на південь від Сахари звертаються до Росії за допомогою у забезпеченні безпеки від ісламістського екстремізму.
Ці зусилля, спрямовані на розширення впливу і посилення нетерпимості до релігійних меншин, були підкріплені відчутним відступом Заходу від міжнародних справ, в тому числі виведенням США з Афганістану. Захисники переслідуваної Церкви можуть розраховувати на значно більший опір своїм зусиллям – від звільнення ув’язнених християн до забезпечення захисту християнських громад і місць поклоніння. Необхідно терміново шукати нові, більш ефективні способи захисту переслідуваних Церков. На щастя, зусилля щодо посилення захисту переслідуваної Церкви вже докладаються.
8. Зростання переслідувань християн
У 2014 році переслідування віруючих посилилися одночасно на всіх континентах і з тих пір продовжують різко зростати.
П’ять факторів в першу чергу сприяють цій тривожній тенденції. По-перше, джихадистські халіфати, громадянські війни та відродження авторитарних режимів у шиїтських і сунітських державах спустошують Близький Схід, змушуючи релігійні меншини тікати. По-друге, ісламський екстремізм отримав ще один осередок в Африці на південь від Сахари, перетворивши цей регіон на найжорстокіший релігійний розлом у світі. По-третє, керівництво Китаю повернуло країну до клімату 1950-х років, коли християни розглядалися як підривники, здатні підняти антикомуністичну революцію. По-четверте, індуїстські екстремісти повернули владу в Індії в 2014 році на чолі зі своїм харизматичним лідером Нарендрою Моді. По-п’яте, в Латинській Америці спостерігається значне зростання корупції та насильства через те, що колишні партизанські рухи перетворилися на наркоторговців і увійшли до урядів.
У відповідь на це GCR прагне зупинити втечу християн з Близького Сходу; зменшити насильство в регіоні Сахеля, зміцнюючи церкви, щоб принести більше освіти і зайнятості в цей регіон; протистояти утискам, особливо в Азії, де церква задихається від урядового нагляду та ідеологічного тиску; говорити на захист стражденних, щоб вся церква знала їхні історії і ходила з ними у вірі і молитві.
9. Стійкість переслідуваної Церкви
Під тиском глобальна церква продовжує демонструвати дивовижну силу і зростання.
Один пастор в Ірані якось зауважив: “Християни можуть бути жертвами переслідувань, але Євангеліє – рідко”. На підтвердження його слів, церква в Африці на південь від Сахари до 2050 року має подвоїтися до 1,1 мільярда, згідно з даними Pew Forum for Religion and Public Life, що збереже християнство на рівні приблизно 33% світового населення. В Індії спостерігається значний рух індуїстів, які слідують за Ісусом: тих, хто вважає себе культурно індуїстом, хоча вони слідують за Ісусом як за своїм Господом і Спасителем.
Населення колишніх мусульман, які приходять до Христа, швидко зростає від Близького Сходу до Далекого Сходу, особливо в Ірані та Індонезії. Навіть у Китаї один християнський соціолог зауважує: “Чим більше комуністична партія прагне дати людям матеріальну безпеку, тим більше вони прагнуть духовного досвіду… і це приводить їх до Бога, якщо не до церкви”. Однак, мабуть, найбільше занепокоєння викликає Близький Схід, де християни залишаються в тому, що один пастор назвав “режимом виходу”; молоді, професійні християни прагнуть покинути регіон через низку факторів, включаючи переслідування. Інший лідер сказав: “Сьогодні на Близькому Сході християни все більше і більше потребують чіткого відчуття заклику залишитися”.
10. Просування релігійної свободи
Зусилля з адвокації релігійної свободи стають все більш просунутими на Заході.
За останнє десятиліття сформувалися нові значні урядові та громадські коаліції. У 2018 році США започаткували першу урядову конференцію на рівні міністрів з питань міжнародної релігійної свободи – один з найвищих рівнів дипломатичної взаємодії. До 2023 року конференцію на рівні міністрів з питань міжнародної релігійної свободи приймали уряди різних країн, зокрема Польщі, Великої Британії та Чеської Республіки. У 2020 році було створено офіційний альянс країн, присвячений захисту та просуванню релігійної свободи. Відтоді Міжнародний альянс релігійної свободи та переконань виріс до 37 держав-членів станом на 2023 рік.
Міжнародні круглі столи з питань релігійної свободи за участю релігійних лідерів і захисників були створені майже в 25 країнах. Посилюючи ці зусилля, Міжнародний саміт релігійної свободи у Вашингтоні, округ Колумбія, щороку збирає понад 1000 доповідачів та учасників, щоб об’єднати підтримку переслідуваних спільнот по всьому світу. Кожна з цих ініціатив являє собою безпрецедентний рівень координації для просування релігійної свободи в усьому світі для християн та інших віруючих людей.
