Блог Сергія Головіна

Світогляд культури

Поняття культури включає як її форму, так і зміст. Форма культури – це явні, видимі її аспекти: поведінкові стереотипи та матеріальні об’єкти. Приховані аспекти – це цінності, вірування і почуття, з нею пов’язані. Але основою для формування єдиної культури слугує загальний світогляд – комплекс передумов, у світлі яких витлумачуються будь-які факти.

Світогляд містить поняття і символи, пов’язані з відповідями на п’ять фундаментальних запитань

  • Де я? (природа реальності).
  • Хто я? (сутність людини).
  • Звідки я взявся? (походження людини).
  • Навіщо я тут? (сенс життя).
  • Що буде зі мною потім? (призначення людини).

Відповіді на будь-які інші запитання, з якими стикається та чи інша культура, зрештою залежатимуть від того, як її носії відповідають на ці п’ять. Наприклад, на запитання щодо природи реальності «Де я?» типовий представник західного світогляду відповість, що реальність – це об’єктивне буття, яке існує поза нашою свідомістю і своїм існуванням від нашої свідомості не залежить. На реальність не впливає, знаємо ми про неї чи ні. Наприклад, сила гравітаційного тяжіння була пропорційна масам тіл, що взаємно притягуються, і обернено пропорційна квадрату відстані між ними й до того, як Ньютон відкрив закон гравітації. Не відкриття Ньютона зробило гравітацію такою. Це – об’єктивний закон природи.

Для представників східного світогляду реальність – це ілюзія, породжувана нашою уявою. Саме прив’язаність до цієї ілюзії є причиною людських страждань, і позбутися їх можна винятково через просвітлення, що звільняє від ілюзії.

Родоплемінний анімістичний світогляд сприймає реальність як живу істоту, з якою треба підтримувати добрі стосунки за допомогою магічних ритуалів і жертв умилостивлення. Відповідно ж до біблійного світогляду реальність, що оточує нас, – це втілення Божого задуму.

Подібним чином ми можемо бачити й культурну відмінність світоглядних передумов, пов’язаних із сутністю людини, – розмаїття відповідей на запитання «Хто я?». У рамках західного світогляду людина сприймається як підкорювач природи. Ця позиція в її крайньому прояві виражена у словах радянського селекціонера Івана Мічуріна (1855-1935): «Ми не можемо чекати милостей від природи, взяти їх у неї − наше завдання».

У східному світогляді людина – частина природи, а в родоплемінному вона – її раб, зобов’язаний служити й підкорятися їй. Згідно ж із біблійним світоглядом людина – це Божий управитель у природі, діючий агент Творця у творінні.

Однією з найважливіших функцій світогляду є формування відчуття емоційної захищеності, що дає змогу перемагати страх смерті або відчуття безглуздості власного існування. Тож коли людина стикається з іншим світоглядом, це може сприйматися як загроза не лише для її поглядів, а й для її душевного спокою, відчуття безпеки. Зазіхання на світоглядні підвалини викликає ірраціональну паніку, яка часом провокує або захисну агресію, або ж прагнення ухилитися від світоглядного конфлікту, що призводить до замкнутості культури.

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Сергій Головін

Доктор філософії (Ph.D), доктор прикладного богослів'я (D.Min), магістр гуманітраних наук МА, релігієзнавство,, магістр природознавства (фізика землі), магістр педагогіки (фізика). Президент Християнського Науково-аполегетичного Центру.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button
Дорогий читачу, дякуємо, що ви з нами

Запрошуємо стати частиною спільного майбутнього та приєднатися до друзів “Слово про Слово” – тих, кому не байдуже, чим наповнюється український інформаційний простір. Тих, хто дивиться на світ з християнської позиції. Підтримати проєкт

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!