Блог Сергія Головіна

Створені, щоб співати

Співати, напевно, люблять всі. Не всі, правда, вміють це робити, але багатьом це не заважає вважатися зірками естради. Інші ж, вміючи співати, дозволяють це собі лише в душі, коли впевнені, що їх ніхто не чує. Чи варто співати про те, про що не варто говорити? Якщо нам нічого заспівати, чи є нам, що сказати?
Чому люди співають? Чим більше я замислююся над цим, тим більше переконуюся: таке наше призначення – людина створена, щоб співати. Ми співаємо, коли нам радісно, ​​і коли сумно – теж співаємо. Щось в нас вимагає, щоб ми вилили свої почуття в співі. Але навіть слухаючи радісні пісні, ми, часом, пускаємо сльозу. Чому? Цього неможливо пояснити – пісня виражає щось, чого не передати словами.
Моя версія така: людина створена, щоб співати. Більш того, ми почали говорити, лише тому, що розучилися співати, і стали говорити прозою, лише тому, що розучилися говорити віршами. Це – історичний факт. Перша відома нам промова людини, була саме піснею (Буття 2:23). Звучала вона приблизно так:
Це – кістка від кістки моєї! Ша-ла-ла!
Це – плоть від плоті моєї! Ша-ла-ла!
Назветься вона дружиною,
Тому що взята від чоловіка!
Втім, за «ша-ла-ла» я не ручаюся. Можливо, в ті часи пісенний захват висловлювався іншими звукосполученнями. Але рима «дружина – від чоловіка», втрачена в перекладі, там дійсно була.  Але потрібно взяти до уваги, що, по-перше, це – чистої води імпровізація, а по-друге, виконує її закоханий чоловік. А чоловіки, коли закохуються, дурніють. І, боюся, це – теж божественний промисел: раз – і мізки відключилися! Інакше хто б, перебуваючи при здоровому розумі й твердій пам’яті, взяв на себе таку відповідальність – створювати сім’ю?
У пісні ми висловлюємо те, що найдорожче нашому серцю. Те, на що нам «не байдуже», чого просто словами не висловити. Щось дуже нам дороге. Що в сухий прозі позначається словом «цінності».
У минулі часи, коли з усіх гучномовців лилися бравурні маршові розспівування про любов радянського народу до комуністичної партії, ми при всякій нагоді тікали в ліси, і там, сидячи біля багаття, ночі безперервно співали охриплими голосами під три акорди гітари, яка не піддавалася налаштуванню, про те, що нас дійсно хвилювало. Про те, про що дійсно варто було співати: про справжню дружбу, про міцне кохання і про довгу розлуку, про безкомпромісну вірність і про непохитну стійкість, про те, що ж це означає – «бути справжнім». Про все, що було гідне пісні. Лише пізніше деякі з нас пізнали Того, Чиє відображення ми, самі того не підозрюючи, шукали в цих піснях, Того, Хто дійсно гідний, щоб про Нього співати. Дізналися про Христа.
«Нова епоха» пройшла. Сьогодні політичні гімни – рідкість. З динаміків і навушників ллється потік звуків, в яких людина оспівує «природні» цінності – себе самої, свої бажання, свої очікування отримати щось від свого «партнера». Ми завжди співаємо про те, що підносимо. Я мислю, отже, я мислю про себе. Співаю, отже, – співаю про себе ж. Людина як і раніше не може жити без пісні, але вкрай рідко знаходить те, що потрібно оспівувати.

Більше про призначення людини:

Чому люди співають? Глибоко в серці ми відчуваємо, що співати – наше призначення. Але чим ближче нам те, про що співає світ (а що нам ближче, ніж ми самі?), Тим важче розпізнати – Хто і навіщо нас до цього наперед приготував. Тому-то Писання і нагадує нам:Наповнюйтеся Духом, повчаючи самих себе псалмами, урочистими та духовними піснями, співаючи і прославляючи у ваших серцях Господа” (Ефесян 5:19).

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Сергій Головін

Доктор філософії (Ph.D), доктор прикладного богослів'я (D.Min), магістр гуманітраних наук МА, релігієзнавство,, магістр природознавства (фізика землі), магістр педагогіки (фізика). Президент Християнського Науково-аполегетичного Центру.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button
Підтримайте нас!

Цього року понад 4 мільйони людей отримали доступ до ресурсів газети Слово про Слово. Для того, щоб рухатися далі нам потрібна ваша підтримка і фінансова допомога. Пожертвуйте зараз!

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!