Попри зовнішній блиск і досягнення сучасної цивілізації, у людства накопичилося безліч серйозних проблем, які призводять до небезпеки різних масштабів. Атеїзм зробив людей зарозумілими…
Основною причиною цих проблем є поклоніння науці й низький рівень моральності суспільства.
Технологічні можливості людей поліпшуються, а самі люди стають гіршими. Коренем усього цього є атеїзм.
Атеїзм зробив людей зарозумілими, як таких, які помилково сприймають себе, як абсолютних господарів всього і вся, які можуть встановлювати свої правила і порядки.
Посіяне в суспільстві нестримне поклоніння науці значно звузило мислення людей, зробило їх неосвіченими. Люди перестали правильно розуміти причини й наслідки, в результаті чого використовуються помилкові методи розв’язання проблем, тому проблеми не вирішуються, хоча іноді створюється видимість зворотного, а навпаки, накопичуються і приймають все більш глобальний характер.
Атеїзм призводить до того, що в спробі сучасного людства врятувати падаючу мораль застосовується безліч способів зовнішнього контролю над поведінкою людей (помножуються закони і обмеження, відеокамери та інші засоби стеження). Однак всі ці способи формують лише дуже тонку оболонку цивілізованості, яка відразу ж порветься, як тільки вони ослабнуть або ж, з якихось причин, здійснювати їх стане більше неможливо. До того ж постійно придумуються методи обходу цих обмежень.
Єдиним ефективним способом підтримки належних моральних стандартів в суспільстві завжди була і є духовна віра, тобто віра в Бога.
Віра в Бога – це не поклоніння якійсь релігії. Це усвідомлення себе, як частки величезного світу під назвою Всесвіт, який наповнений життям і який функціонує за певними принципами, встановленими не нами.
Тільки дотримуючись цих принципів, ми зможемо жити в мирі та гармонії з собою і навколишнім світом.
Віра в Бога – це також розуміння того, що наш світ утворився з вищим задумом, а не в результаті випадкової взаємодії хімічних речовин і подальшої еволюції. Цей світ був створений за Волею Неба, і Небо встановило правила для існування в ньому людей. Ці правила містяться у всіх традиційних культурах всіх націй. Це моральні закони, які є частиною принципів Всесвіту на нашому людському рівні. І саме існування цих моральних критеріїв відрізняє людину від усіх інших мешканців Землі.
Ми повинні ставати мудрішими, а не розумнішими, повинні намагатися осягати ці принципи серцем, а не розумом. Мудрість – це розуміння природи речей. Вона виникає не в результаті накопичення знань, а в результаті духовного розвитку.
Небо постійно спілкується з нами, посилаючи нам знаки, в тому числі й у формі лих. Мудрість потрібна для того, щоб розуміти ці знаки й адекватно реагувати на них, не втрачаючи зв’язку з Богом.
Зараз навіть у більшості тих, хто вважає себе віруючими, ставлення до Бога споживче. Найчастіше воно обмежується тільки дотриманням деяких ритуалів і проханнями у Бога захисту і щастя. При цьому прохачі зовсім не замислюються про те, чому Бог повинен захищати їх і обдаровувати щастям? Що Він очікує від них? Чого Він їх наставляє у своїх писаннях? Чи дотримуються вони Його настанов?
Якщо чогось і просити у Бога, так це мудрості, щоб бачити свої помилки, сили, щоб виправляти їх, і проникливості, щоб краще розуміти Його.
В кожній людині є божественна іскра, яку необхідно розвивати.
Читайте також:
Мудреці Стародавнього Китаю говорили: «Зовнішня картина породжується серцем». Тобто, все те, що відбувається у нас зовні – це не більше ніж відображення нашого внутрішнього духовного світу. Якщо ми зможемо змінитися, стати кращими, то і світ навколо теж стане кращим. Зараз саме час про це задуматися.
«Єдиний сенс життя людини – це вдосконалення своєї безсмертної основи. Всі інші форми діяльності безглузді за своєю суттю, у зв’язку з невідворотністю загибелі».
Лев Толстой
Джерело: Протестант
