Різдво – найважливіша точка історії. Те, що було до, і те, що буде після, набуває сенсу лише у світлі цієї події. Той загальновідомий факт, що ми ведемо наше літочислення від Різдва Христового, означає наш прямий зв’язок, нашу визначеність, зумовленість тим, що сталося тоді. У цьому сенсі наша сучасність починається з Різдва. Скільки б не минуло років з того часу, ми все ще там, все ще у світлі Різдва.
Так що я пропоную перестати думати про Різдво як про те, що трапилося десь і колись давним-давно. Я запрошую нас подумати про сучасність Різдва, про те, що ми та Різдво вміщені в один час, коли все вирішується, відбувається, змінюється, визначається тут і зараз. Ми всі – сучасники тих подій. У цьому сенсі Різдво – не одна з подій, це сенс усіх подій, це світло, в якому всі події набувають сенсу.
Ось чому перша проповідь Христа про те, що з Його приходом «сповнився час і наблизилося Царство Боже», стосується нас сьогодні не менше, ніж стосувалося Його сучасників.
Проголошення про те, що «сповнився час і наблизилося Царство Боже» пов’язане із закликом: «покайтеся і віруйте в Євангелію». Я пам’ятаю, як у дитинстві вибрав цей вірш Біблії як найважливіший, щоб поділитися зі своїми невіруючими однолітками. У цих словах відчувалася терміновість моменту, необхідність швидкого рішення у відповідь на важливу новину. Мені здавалося, що, почувши цю звістку, всі повинні залишити свої звичайні справи й щось зробити щодо Царя та Царства. Я планував виготовити кілька десятків листівок із цим текстом Святого Письма та скинути їх з балкона на голови глядачів у міському кінотеатрі. Тоді моїм батькам удалося мене відговорити. Але вірш запам’ятався по-особливому.
Примітно, що про наближення Царства Небесного говорять обидва найбільші вчителі того часу – Іоан Хреститель та Ісус із Назарету. Тут вони зустрічаються та з’єднуються.
Іоан передає служіння Ісусу, зустрічаються Старий завіт і Новий завіт, зливаючись голосами в одну тему – тему Царства Божого, що настає.
«В ті дні приходить Іван Хреститель, і проповідує в юдейській пустелі, і каже: покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне» (Матв. 3:1-2).
Іоан завершує епоху пророків і вказує на Того, у Кому усі обітниці та очікування виконуються. Своєю чергою, Ісус розвиває цю тему Царства, але вже не як того, що має прийти, а того, що вже настає, стає реальністю у нас на очах. Він – Цар, отже, Царство вже тут.
«Після того, як відданий був Іван, прийшов Ісус до Галілеї, проповідуючи Євангеліє Царства Божого і говорячи, що настав час і наблизилося Царство Боже: покайтеся і віруйте в Євангеліє» (Марк. 1:14-15).
Одна річ, коли пророк говорить про те, що колись настане справжнє Царство Боже. Інша річ, коли з’являється Цар і каже, що Царство вже настало.
Але що дивно. Хоча ми визнаємо Божественність і Царственість Ісуса, ми не надаємо Йому шанування, якого Він заслуговує, ми не поспішаємо залишити свої справи й послужити Йому. Ми поводимося так, ніби Він має послужити нам, а не ми Йому. Ми очікуємо від Нього подарунків, у тому числі найдорожчого – вічного порятунку. Але в інших питаннях ми керуємо своїм життям і своїм часом як маленькі, зате незалежні царі або царки.
Тут важливо прояснити одну річ: Ісус може нам служити, але Він не зобов’язаний це робити. Він Цар, який готовий бути слугою. Але Його готовність служити не позбавляє Його Царственої величі, навпаки, додає Йому честі та слави.
Коли ми звикаємо бачити в Ньому нашого слугу, користуватися Його благами без належної поваги й вдячності, ми грішимо проти Нього як Царя і Бога, ми принижуємо Його гідність.
Що означає «сповнився час і наблизилося Царство»?
Здійснилися пророцтва. Тепер ми живемо не в очікуванні, ми спостерігаємо виконання обіцяного, що називається «у нас на очах».
Завершилася повнота одкровення. Ми знаємо все, що потрібно знати для нашого спасіння та життя з Богом.
Закінчився час Адама, час гріхопадіння, блукання, пошуків. Настав час спокути. Світ треба бачити викупленим і перетвореним, тому що саме таким його бачить Бог.
Наблизилося Царство. Час зустрічати Царя та запрошувати людей у Його Царство.
Виповнився час для тебе і мене особисто. Як говорили містики, «Христос міг народитися тисячу разів у Віфлеємі, але якщо Він не народиться у твоєму серці, то ти загинув».
Задамо собі ще одне запитання: якщо в особі Христа прийшов справжній Цар, то як нам тепер жити?
Як нам тепер жити, три прості істини
По-перше, у нас немає часу на очікування. Все важливе трапилося, тож нічого більше чекати. На жаль, багато людей проводять все життя в очікуванні чогось особливого, у той час, як час минає. Потрібно поспішати. Поспішай покаятися, вірити, увійти в Боже Царство, жити цим Царством вже тут і зараз ! Якщо ти не увійдеш у це царство зараз, то ти не увійдеш до нього ніколи. Царство не те, чого ми очікуємо, але те, в чому ми беремо участь через Христа. Так що Різдво – це та сама точка входу, іншого моменту не буде.
По-друге, ми не маємо більше часу на звичайне життя. Все змінилося. Немає часу на те, що залишиться поза Царством Божим, що залишиться в минулому, що згорить на землі. Якщо все це справді виповнилося, як тепер нам жити? Як побудувати пріоритети? Що буде справді важливим? Бути голосом волаючого як Іван? Бути ловцями людей та свідком Царства як учні Христа? Як наш Цар хоче, щоб ми жили? Чого очікує від нас? Запитаємо Його.
По-третє, немає часу на звичайні свята. Це день, зайнятий справами, вільний від роботи. Для нас же свята – це дні великої праці, коли ми згадуємо важливі події та уроки, нагадуємо про це людям, поринаємо в особливу атмосферу, яка змінює нас. Не втрачай хвилини, години та дні. Проголошуй Євангеліє Царства Божого, наповнюючи свято змістом !
Час старого життя минув. Час царства настав. Після довгого очікування і мовчання пророків все починає рухатися, тому що виконується повнота часу. Мудреці в дорозі. Іван Хреститель проповідує та хрестить. Імператор починає перепис. Ірод біснується. Єрусалим починає рухатися. Ангели співають. Бог робить щось велике. А що в цей час робиш ти?
То що означає «виповнився час» для кожного з нас ? Це означає, що настав довгоочікуваний час добрих змін на виконання пророцтв, що тепер все починає рухатися і світ ніколи не буде таким як був. Пророки давали людям надію на найкращий час, допомагали народу вижити у важкі часи та приготуватися до пришестя Месії. Іван Хреститель у своїй проповіді підсумовував усе раніше сказане і вказав на Ісуса: Ось Він, зустрічайте. Якщо хтось і пропустив явлення Ісуса, то це його особиста відповідальність. Якщо ти знав наперед – чому не готувався?
Сьогодні, як і тоді, час зустрічати Ісуса як Царя світу, час визнати, вклонитися, служити, наслідувати, проголошувати, запрошувати.
Я хочу сказати, що багато років я проповідував на різдвяну тему іншим. Але зараз відчуваю цей час Різдва як час особистої зустрічі з Царем, як дні відкритих небес, як особливі моменти чи спалахи світла, в яких Царство стає видимим та близьким.
Читайте також
Хочу поставити особисте запитання. Ісус прийшов у цей світ для тебе. Невже ти не готуєшся зустрічати Його, невже пропустиш найважливішу подію життя? Залиш справи та сітки, суєту і сірість, поспішай на світло як мудреці та пастухи, щоб долучитися до таємниці та стати частиною Божого Царства. Не пропусти цю зустріч, не пропусти найголовніше Різдво у твоєму житті.
Господи Боже наш хай святиться Ім’я Твоє, для цього зроби нас потужними в справі: посиль нас зібрати перше кукіль і його пов’язати у снопки, попалить і хай сліду його ніхто не знайде; а пшениця хай буде зібрана; й хай потужно запрацює тік Твій: полова хай буде попалена; хай в людині не буде жадної темної частини, хай все буде світле; хай вигнані за правду стануть сіллю землі, щоб їх не топтали люди; хай світлом для світу стануть, їхнє світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили їхні добрі діла, та прославляли Батька Небесного. Зміцни нас у всякому доброму ділі та в слові!
Дай нам любити покірність Тобі Всевишньому, але противитися дияволу! Дай нам розсудливості, слухняності, дай бути вірними Тобі, щоб не служити різним пожадливостям і розкошам, щоб не жити в злобі та в заздрощах, щоб бридкими не бути, щоб ми любили один одного, щоб любов була нелицемірною, щоб любили як Ти, щоб лютували на що Ти лютуєш, щоб ми виправдались Твоєю благодаттю, і стали спадкоємцями за надією на вічне життя! Хай стаємо достойними будівничими Царства Твого по волі Твоїй!