СвітХристиянські новини

Сліди підпільної церкви Північної Кореї за розповідями біженців

Представник організації «Голосу мучеників-Корея» доктор Хен Сук Фолі розповіла, як живуть християни у Північній Кореї. Також організація найближчим часом планує випустити книгу «Покоління віри».

Джерело: www.slovoproslovo.info з посиланням на прес-реліз організації «Голос мучеників-Корея».

Біженка з Північної Кореї пані К (повне ім’я не розголошується з міркувань безпеки) згадує, як вперше почула про християнство, коли ще перебувала в цій країні.

«У 2002 році мене заарештували й доставили у відділок, – каже вона. – Багатьох допитували одночасно. Молода жінка поруч зі мною закривала очі, складала руки й молилася Богу. Співробітники поліції кричали їй: “Собака, ти молишся!” Потім вони побили її й відправили в тюремний табір. Я знала, що вона молилася, тому що моя мама якось сказала мені, що люди моляться Богу, коли потрапляють в біду».

За словами представника «Голосу мучеників-Корея» доктора Хен Сук Фолі, подібні історії можна почути приблизно від третини біженців з Північної Кореї, які навчаються за програмами «Голосу мучеників-Корея» для північнокорейців. Однак більшість із них, на той час не усвідомлювали, що зіткнулися з підпільним християнством.

«Коли біженцям ставлять такі питання: “Як ви думаєте, чи є підпільна церква в Північній Кореї?”. Вони зазвичай відповідають: “Ні”. Але якщо запитати їх, чи бачили вони кого-небудь, хто молиться, співає гімн або розповідає історію з Біблії, згадуючи слово “Бог” або того, хто мав Біблію або предмети з християнською символікою, багато хто з них дадуть відповідь: “Так”. Потім вони починають розуміти, що бачили сліди підпільної церкви, навіть у своїй власній сім’ї», – зазначає представник Фолі.

Хен Сук Фолі підкреслює, що біженці з Північної Кореї часто не усвідомлювали, що піддавалися впливу підпільних християн будучи в Північній Кореї, тому що вони були привчені думати про «церкви» відповідно до південнокорейської моделі. Двома найбільш частими асоціаціями при вживанні слова «церква» серед південнокорейських християн є будівлі церкви й пастори. У Північній Кореї, звичайно ж, немає ні того, ні іншого. Тому багато південнокорейських християн й перебіжчиків з Північної Кореї приходять до висновку: «Отже, в Північній Кореї немає церков».

Представник Фолі говорить, що інші дослідження також підтверджують те, що «Голос мучеників-Корея» чує від своїх студентів наступне: все більше північнокорейців приймають християнство, перебуваючи в Північній Кореї.

«База даних з прав людини в Північній Кореї, незалежна НПО, що займається збором даних, вела постійне дослідження, в ході якого було виявлено, що у 2000 році відсоток тих, хто в Північній Кореї коли-небудь бачив Біблію на власні очі прирівнювався до нуля. Вони продовжували оновлювати дані, й за їхніми підрахунками до кінця 2020 року ця кількість збільшилася до 8%. В іншому дослідженні, опублікованому у червні, Центр вивчення глобального християнства (CSGC) при Богословської семінарії Гордон-Конвелл підрахував, що понад 6% північнокорейців в Північній Кореї мали особисті контакти з християнами», – зазначає доктор.

Однак, за словами представника Фолі, саме докладні інтерв’ю з північнокорейськими біженцями розкривають найбільш важливу інформацію про джерело і характеристики християнської віри в Північній Кореї.

«Більшість північнокорейських християн, яких наші студенти-біженці зустріли всередині Північної Кореї, не стали християнами в результаті місіонерського служіння південнокорейських церков або через офіційні “державні церкви”, організовані північнокорейським урядом. Вони стали християнами завдяки віруючим північнокорейцям», – зауважує Хен Сук Фолі.

Представник Фолі наводить приклад пані І (ім’я не розголошується), біженки з Північної Кореї, яка брала участь в програмі підготовки «Голосу мучеників-Корея» для північнокорейців, мати якої була підпільною християнкою.

«Моя мати вірила в Бога і, вмираючи, коли мені було тринадцять, подарувала мені металевий хрестик», – говорить пані І. – Оскільки я була тоді такою молодою, я навіть не знала, що це було. Моя мама сказала мені закопати його в землю, бо мені загрожувала смерть, якби хто-небудь його знайшов, тому я загорнула його в папір і закопала вночі під деревом хурми».

Пані І каже, що після цього вона більше нічого не чула про хрест або про Ісуса.

«Я тільки пам’ятаю, що часто бачила, як моя мама бурмотіла перед їжею в кімнаті. Іноді я бачила, як вона хрестилася. Але в той час я не розуміла, для чого вона це робила, тому вирішила, що вона, мабуть, просто дуже сильно засмучена або пригнічена чимось», – зазначила пані І.

Пані С (ім’я не розголошується), випускниця у 2021 році програми учнівства «Голосу мучеників-Корея» UT (Технологія підпільного служіння) для біженців з Північної Кореї, каже, що вона була свідком того, як охоронці відвезли деяких з її сусідів, коли вона жила в Північній Кореї. Інші сусіди сказали їй, що це тому, що вони були членами підпільної церкви. На той час, коли вона бачила, як відвозять підпільних християн, вона майже нічого не знала про Бога. Але вона знала, що у неї будуть проблеми, якщо вона коли-небудь повірить в Бога.

Сліди підпільної церкви Північної Кореї за розповідями біженців
В центрі біженка з Північної Кореї пані С, випускниця 2021 роки програми навчання UT (Underground Technology – Технологія підпільного служіння), з засновниками «Голосу мучеників-Корея» доктором Еріком Фолі й доктором Хен Сук Фолі. Пані З вперше зіткнулася з християнством в Північній Кореї, коли її сусідів заарештували за віру.

За словами представника Фолі, старший син пані С втік з Північної Кореї до Китаю, коли був молодим. У той час вона дала йому напуття не вірити в Бога.

«Пізніше пані С також втікла з Північної Кореї й проживала в Китаї. Її син телефонував їй щосуботи й закликав її повірити в Бога і ходити до церкви. Він також надіслав їй музичні записи з прославленням. Коли вона слухала записи, її серце наповнювалося почуттям спокою. Іноді вона не спала всю ніч і слухала записи знову і знову. Після цього вона стала ходити до церкви», – каже доктор Фолі.

«Голос Мучеників-Корея» найближчим часом планує випустити книгу «Покоління віри», написану  доктором Еріком Фолі (Генеральний директор «Голосу Мучеників-Корея») спільно з північнокорейським підпільним християнином в третьому поколінні, на електронну версію якої можна вже висилати попередні заявки на наступну адресу: admin@vomkorea.com.

 

«З книги ми можемо побачити, наскільки різняться північнокорейська і південнокорейська моделі церкви. На Півночі немає ні церковних будівель, ні пасторів, але підпільна церква продовжує існувати та навіть рости й процвітати, можливо, з вищими темпами зростання, ніж південнокорейська церква, чисельність якої знижується з 1990-х років», – наголошує представник Фолі.

Хен Сук Фолі говорить, що запис, вивчення і публікація слідів північнокорейської підпільної церкви, з якими зіткнулися північнокорейські біженці, повинні стати основою для північнокорейської місії зараз і в майбутньому.

«Південнокорейські церкви й місіонерські групи збирають кошти й готуються заснувати церкви в південнокорейському стилі в Північній Кореї, якщо або коли Північна Корея стане відкритою, і вони все більше схиляють північнокорейських пасторів-біженців до такого способу мислення», – говорить представник Фолі. – Це сумно, тому що не враховується той факт, що Бог уже заснував унікальну і гарну церкву в Північній Кореї, яка витримала найсуворіші умови й випробування в історії, але продовжувала зростати.

Представник Фолі продовжила:

«Пастор Ричард Вурмбранд, засновник «Голосу мучеників», сказав, що після розпаду Радянського Союзу він був засмучений, побачивши, як безліч пасторів стали приїжджати в Росію з-за кордону, щоб засновувати церкви в західному стилі. Він сказав, що замість цього ці пастори повинні були сісти біля ніг російських пасторів, які пережили комунізм і радянські ГУЛАГи, щоб навчитися насаджувати церкву, здатну вижити в будь-яких умовах. Ми повинні думати так і про Північну Корею», – зазначила доктор Фолі.

Читайте також:

Представник Фолі говорить, що «Голос мучеників-Корея» приєднується до міжнародних правозахисних груп і урядових аналітиків в їх оцінці кількості віруючих в Північній Кореї – близько 100 000 християн.

«Хоча деякі з них звернулися в християнство завдяки південнокорейським місіонерам, радіопередачам і запускам Біблій на кулях з Південної Кореї, зі свідчень біженців з Північної Кореї, які навчаються за нашими програмами, ми бачимо, що більшість християн, яких вони знали в Північній Кореї, не дізнались про Христа від пасторів і не ходили ніколи до церкви, у якій була б своя будівля. Вони дізналися все це в підпіллі. Нам є чому повчитися, йдучи по слідах цих підпільних північнокорейських християн»,  – підкреслює Хен Сук Фолі.

Більш детальна інформація про служіння північнокорейцям «Голосу мучеників» і програмах навчання для біженців з Північної Кореї доступна за посиланням.

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Євген Коновальчук

Новинний редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Студент Запорізької Біблійної Семінарії. Керівник медіасфери Запорізької Біблійної Семінарії. Навчався в Запорізькому національному університеті на факультеті "Журналістика", спеціальність "Видавнича справа та редагування".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button
Дорогий читачу, дякуємо, що ви з нами

Запрошуємо стати частиною спільного майбутнього та приєднатися до друзів “Слово про Слово” – тих, кому не байдуже, чим наповнюється український інформаційний простір. Тих, хто дивиться на світ з християнської позиції. Підтримати проєкт

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!