Під час святкування Різдвяних свят та напередодні Нового року хотілося б з’ясувати: чому саме відлік Нового року починається з 1 січня і яке Євангельське навантаження має ця дата?
Або поставимо питання так: Що ми, як християни, святкуємо саме 1 січня, як дату початку нового року?
Важливо усвідомити, що дата 1 січня це не лише точка розділення між роками, а й свято, яке має біблійну конотацію. Про це й поговоримо сьогодні.
Спочатку декілька слів про саму дату Нового Року – 1 січня, звідки вона взялася?
Мова не йтиме про різні календарні стилі (Юліанський та Григоріанський) між якими на сьогодні існує різниця у 13 діб, а про саму дату Нового року, який в обох календарях святкують саме 1 січня.
У середньовічній Європі початок Нового Року приурочували до одного з церковних свят: іноді до Благовіщення, іноді до Великодня.
Європа
Логічною й поширеною практикою у Європі було святкування Нового Року на Різдво − 25 грудня: так велося у Франції з VIII по X століття, у Великій Британії та Німеччині − до XIII століття, а також в Іспанії − до XIV століття.
А от християни Європи святкували Новий Рік на свято Обрізання Господнього, що припадало на 1 січня! Протягом XVI − XVII століть більшість країн Європи перейшли на цю дату святкування Нового року, яка стала традиційною.
Україна
Після прийняття християнства в Україні-Русі, Новий рік спочатку святкували з 1 березня (від «дати створення світу»), а потім, як Візантійська церква з 1 вересня (від «дати початку проповіді Ісуса Христа»).
На українських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського, а пізніше − Речі Посполитої, уже з 1362 року початок Нового року встановлено на 1 січня!
Це сталося, до речі, майже за 350 років до подібного указу Петра І 1700 року про введення цієї дати святкування у Московії! Це варто підкреслити, тому що деякі дослідники чомусь відштовхуються саме від наказу московського царя, вказуючи на дату виникнення святкування 1 січня в Україні.
Отже, Новий Рік в християнській західно-європейській цивілізації почали святкувати з середніх віків саме 1 січня в день обрізання Господнього.
Тепер декілька слів про біблійну сутність цього свята
«А як минуло вісім днів, коли належало обрізати Його…» (Лук. 2:21).
Євангеліє сповіщає нам, що після народження Ісус був обрізаний на восьмий день!
Як вираховується дата цієї Євангельської події?
Якщо рахувати з 25 грудня, включно, (дня народження Христа) 8 календарних днів матимемо 1 січня.
Чому відраховують дату народження саме з 25-го грудня? (про це йде мова у моєму відео, рекомендую до перегляду за посиланням https://youtu.be/Ojs1qX4VEeE).
Коли Новонародженний Христос став Ісусом?
Своє ім’я Христос отримав не у перший день народження, а, за старозавітною традицією, на восьмий, тобто лише 1 січня.
Що значить ім’я Ісус? Його можна перекласти, як «Бог спасає».
«…Народить же Вона Сина, і наречеш Йому ім’я Ісус, бо Він спасе людей Своїх від гріхів їхніх» (Мф. 1. 21) − сповіщає нам Матвій.
А Лука констатує: «А як минуло вісім днів, коли належало обрізати Його, дали Йому ім’я Ісус, наречене ангелом ще перед тим, як зачався Він в утробі» (Лук. 2:21).
Читайте також:
Висновки
Отже, у цей день відбулися 2 важливі події в земному житті Господа нашого Христа − його обрізання та найменування!
Обрізання вказує на Боголюдську природу Христа: Він, як людина, вступає у завіт з Богом, а найменування Його Ісусом вказує на Його характер, як Бога, Який спасає!
1 січня хочу побажати усім бути в завіті з Богом та перебувати у Божому спасінні!
А, також, вступивши у новий рік, прожити його на славу Христа в Божому благословенні!
Дякую, п. Ігоре ПЛОХОЙ, за цікаву і важливу ДУХОВНУ інфу!
До речі.
Дякую за відгук, брате!