Україна має розробити зміни до законодавства, що дозволять служити у війську без зброї через релігійні переконання — Держетнополітики
Україна має розробити зміни до законодавства, які дадуть змогу виконувати військовий обов’язок без участі в бойових діях — відповідно до релігійних переконань. Про це заявив начальник відділу у справах релігії Державної служби з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) В’ячеслав Горшков під час круглого столу, присвяченого темі альтернативної (невійськової) служби.
Джерело: Zmina
Потреба у законодавчому врегулюванні
Посадовець нагадав, що стаття 35 Конституції України гарантує свободу совісті й віросповідання, а також визначає, що у випадку, коли виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, воно має бути замінене альтернативною службою.
Втім, під час воєнного стану чинне законодавство не передбачає можливості проходження альтернативної служби. Відповідно до Указу Президента №64/2022 “Про введення воєнного стану”, з 24 лютого 2022 року в Україні діють обмеження певних прав і свобод, зокрема й цього конституційного положення.
«Нам потрібно розробити або зміни до законодавства, або новий закон, який забезпечить право вірян служити у війську без використання зброї», — підкреслив Горшков.
Позиція ЄС і міжнародних експертів
У Звіті Євросоюзу про розширення за 2025 рік наголошується, що Україна має забезпечити гарантії захисту осіб від кримінального переслідування за відмову від військової служби з релігійних мотивів. ЄС посилається на рекомендації Венеційської комісії (amicus curiae від березня 2025 року), яка закликала державу створити законодавчі механізми для реалізації цього права навіть у воєнний час.
Зараз в Україні немає жодного нормативного акту, який би дозволяв військовослужбовцям відмовлятися від бойових наказів з релігійних міркувань. Як зазначив адвокат Дмитро Фіцик, він веде 14 справ віруючих чоловіків, які отримали обвинувачення за ухилення від мобілізації або непокору.
«Є випадки, коли людина погоджувалася служити кухарем чи водієм, але після отримання наказу вирушити на фронт відмовлялася через віру. Їх судять за “непокору”», — розповів Фіцик.
Європейський досвід і український контекст
Горшков навів приклад Вірменії, де існують два види альтернативної служби: невійськова та військова без зброї. У таких випадках військовослужбовець має спеціальну позначку на формі, і від нього не вимагають брати участь у бойових діях.
«Україна фактично є першопрохідцем у цьому питанні. В умовах війни складно знайти європейську модель, яку можна просто запозичити. Нам потрібно створити власний підхід», — зазначив представник ДЕСС.
Посадовець також підкреслив, що альтернативна служба — не лише релігійне, а й соціальне питання, пов’язане з працевлаштуванням, оплатою праці та організаційним забезпеченням. Тому до розробки закону мають долучитися Міністерство економіки, Міністерство оборони, Уповноважений з прав людини та інші відомства.
Дорожня карта змін
У рамках підготовки України до вступу в ЄС уряд у травні 2025 року затвердив дорожню карту з верховенства права, де одним із пунктів передбачено прийняття закону про право на альтернативну службу під час воєнного стану до другого кварталу 2026 року.
У ДЕСС уже створено робочу групу за участі представників Міноборони та правозахисних інституцій, яка аналізує міжнародний досвід і готує пропозиції. Зокрема, планується врахувати питання перевірки істинності релігійних переконань та забезпечення рівної оплати для альтернативників і строковиків — як це практикується у країнах ЄС.
Контекст: законодавчі зміни
Нагадаємо, у жовтні Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №13646, яким пропонується виключити із закону про соціальний захист військовослужбовців положення про альтернативну службу та звільнення через релігійні переконання.
За понад три роки повномасштабної війни жодну заяву на проходження альтернативної служби в Україні не задовольнили, а багато віруючих чоловіків засуджено до позбавлення волі за ухилення від військової служби.
Читайте також:
