Сталось чудо в місті Вифлеємі –
Дитя народилось у діви Марії.
І місця для Нього ніде не було,
Сповите у яслах лежало Воно.
Але що за диво на небі з’явилось –
Це ангельські хори на землю спустились:
«Слава в вишніх Богу, і мир на землі!» –
Лунав спів чудовий в нічній тишині.
І спів той почули вночі пастухи,
Що пильно отару в полях стерегли.
Побачить Дитятко пустились усі,
Знайшовши – вклонились Йому до землі.
І зірка на небі нова появилась,
Промінням яскравим вона засвітилась.
І хто ж це на сході побачив її,
Хто слово досліджував – це мудреці.
Без зайвих вагань у дорогу пустились,
Дари приготовлені їм пригодились.
В незнану дорогу їх зірка вела
Й у дім, де був Цар, їх вона привела.
І золото щире, і ладан, і миро
Ісусу-Царю віддали вони щиро.
Й дорога додому відкрилась нова,
А в серці в них радість велика була.
І спів цей донині лунає в просторах –
Ісус прославляється в ангельських хорах.
Й щаслива навіки стає та душа,
Що місце у серці дала для Христа.
Тоді Слово Боже, мов зірка нова,
Вестиме у небо, де Божа краса
І Цар Ісус по правиці Отця,
Де радощам, щастю немає кінця.
Якщо ми почули цей ангольський спів
І зірку побачили – друзі, не спім.
Давайте спішити, поки добра пора,
Щоб інших також привести до Христа.
Автор: Любомира Савка
