«Ось, сьогодні я даю перед вами благословення й прокляття…» Повт.З. 11:26
Загибель кращих синів і дочок України — це прокляття, це не пафос. Це дика реальність: якщо росія відправляє на передову зазомбоване, позбавлене критичного мислення та честі стадо, а ще алкашів і зеків, то нас, захищаючи, вмирають фахівці й майстри, професіонали й волонтери. Ми дуже довго будемо відчувати їхню втрату в країні.
«Повернення» сотень тисяч і навіть мільйонів до своєї Батьківщини — це благословення. Більшість тут завжди жили, але як слід себе не усвідомлювали українцями, не цінували ні мови, ні історії, ні літератури. З російською віроломною агресією раптом все переосмислилось і почала повертатись національна, історична і мовна свідомість.
Еміграція молодшої частини українців (особливо українок) на Захід — це прокляття. Не лише тому, що суспільство старіє, а й тому, що частина вже не повернеться. Їхні діти — наше майбутнє, стане майбутнім Німеччини й Польщі, Чехії й Румунії тощо.
Благословенням стане, як здобутий на Заході досвід мови, освіти, законослухняного життя повернеться в Україну, сформувавши новий суспільний запит на цінності: доброчесність, довіру, повагу до закону згори донизу.
Розділені сім‘ї — це прокляття. Найболючіше, що християни прикладають свою руку до цього, всіляко виправдовуючись. Уже почався ланцюг розлучень, зрад і подружньої невірності — це прокляття. Діти зростають у деформованих розділенням родинах, бо ніби християнські родини розставили акценти, зробивши ставку не на Богом задуманій єдності, а на безпеці, забезпеченості й освіті.
Благословенням стали сім‘ї, які об’єднались для служіння на благо інших. Вони, навіть зазнаючи страхів, показали приклад стійкості й посвяти своїм дітям, зрощуючи потужне покоління відважних. А також пари, які побралися під час війни, виказуючи вірність і посвяту одне одному з бажанням відбудовувати свою понівечену російським окупантом країну.
Чиновницька корупція, псевдоволонтерство (на власну користь) — це прокляття. Поки одні вмирають, інші наживаються. Продовжується викривлятися правосуддя і нормальне місто/державо-керівництво.
Благословенням для країни є коли закон для усіх. Коли згори до низу і знизу до гори люди пригальмовують свої егоїстичні натури, щоб уможливити добробут усіх.
Війна не може бути благословенням — це очевидне прокляття. Вона випустила тьму демонів на свободу. Але прокляття перетворювати на благословення — це місія Христових учнів. Благословення — це не даність, а вибір. Вибір любити і коритись Богові. Вибір будувати, а не тікати. Вибір захищати, а не ховатись. Вибір допомагати, а не споживати. Вибір тримати в єдності, що Господь задумав нерозлучним.
Читайте також:
Вибір протистати злу, а не пливти за течією.
Яким чином Ви змогли за Божою допомогою прокляття перетворити на благословення впродовж останнього року?
Джерело: pastormykola
