Режим Лукашенка продовжує ув’язнювати тих, хто наважився вимагати свободи та більшої демократії
З того часу, як Володимир Путін розпочав вторгнення в Україну, він мав союзника в регіоні: недемократичний режим Олександра Лукашенка в Білорусі.
Джерело: evangelicalfocus.com
Після тижнів військових навчань у сусідній країні напередодні 24 лютого 2022 року російські війська розпочали наступ на Київ із території Білорусі.
Білорусь має спільний кордон з Україною протяжністю 1084 кілометри. Однак Мінськ рішуче заперечує, що його збройні сили ступлять на українську землю.
Але білоруси «бояться» того, що їхня країна буде втягнута в повну конфронтацію з Україною, каже молодий християнський лідер, який розмовляв з Evangelical Focus.
«Я думаю, що наш диктатор не приєднується до Росії у війні, тому що він не довіряє своїй армії та населенню, яке може мобілізуватися проти нього. Він [президент Лукашенко] буде чекати й чинити опір вступу у війну якомога довше».
Помста за мирне повстання
У 2020 році сотні тисяч білорусів тижнями виходили на вулиці, звинувачуючи Лукашенка у фальсифікації виборів. Молоді й старі вимагали свободи й демократії. Серед них були й християни.
Через два з гаком роки «ми дуже налякані й у розпачі», — каже білоруський християнин. «Багато людей були змушені покинути Білорусь, інших заарештували». Арешти тривають і зараз, а «опубліковані в інтернеті фотографії з демонстрації» або «коментарі в соціальних мережах» використовуються як докази для переслідування звичайних громадян.
Чоловік, який побажав залишитися неназваним, каже, що знає кількох членів євангельських церков, «які перебувають у в’язниці за участь у протестах». У відповідь «деякі церкви допомагають політв’язням та їхнім сім’ям». Він також знає християнських адвокатів, які підтримують арештованих. «Але всі ініціативи дрібні й незаконні».
Байдужість деяких пастирів
Поважна група захисту свободи віросповідання Forum 18 (у Норвегії) заявила у своєму нещодавньому звіті про Білорусь, що «свобода віросповідання серйозно порушується» під час правління Лукашенка.
«Ми маємо ілюзію релігійної свободи. Члени Церкви можуть збиратися разом і поклонятися Богу, поки не проповідуватимуть про політичних в’язнів або фальсифікації виборів. Наша влада розцінює це як спробу дестабілізувати ситуацію в країні. За сильну і чесну позицію одна церква в Мінську втратила свою будівлю».
Цей євангеліст також розглядає, які церкви могли б зробити більше. «Небагато церков були достатньо зрілими на початку протестів [у 2020 році]». Багато християнських лідерів «не підтримували наше суспільство і не роблять цього зараз. Дуже сумно, але багато пасторів байдуже ставляться до цієї ситуації».
Читайте також:
Це означає, каже цей християнин, що багато християнських лідерів «більше не сприймаються як моральні авторитети для нашого суспільства, оскільки більшість із них не були на боці нашої нації у найважчий час нашої сучасної історії».
З усім тим, деякі «церкви в Мінську і навіть деякі в регіонах продовжують молитися за політв’язнів і чекати змін від Бога».
