Головною причиною вибору на користь конспірологічних теорій є не відсутність критичного мислення (його теж може не бути й у прихильника мейнстрім позиції), що не хвора фантазія (хоча в деяких випадках і її виключати не можна), однак втрата довіри до самого джерела, що звіщає або генерує ортодоксальну позицію, він перестає бути авторитетним.
Критики конспірологічного мислення неправильно бачать його ущербність в нестачі освіти або готовності прийняти інформацію без емпіричного підтвердження або аналітичного обгрунтування. 90% речей, в які ми всі віримо, нами особисто емпірично не підтверджені, проте, нам і в голову не приходить засумніватися в їхній істинності.
Свідчення є частиною пізнання в епістемології (наука про знання). Ніхто з нас не застав Наполеона, не побачив атом своїми очима й абсолютна більшість не були на Гренландії, що не заважає нам цілком обгрунтовано сприймати існування цих явищ беззаперечним фактом.
Чи вважається, що ми сліпо віримо в це все, не отримавши особистих емпіричних підтверджень і не піддавши критичному мисленню? Ні, тому що у нас немає об’єктивних підстав для того, щоб не довіряти фахівцям, які засвідчили нас в істинності цих даних.
Але давайте занурмось в модель конспірологічного мислення і задамо собі питання, за яких умов всі перераховані вище факти можуть бути піддані сумніву?
Це станеться, якщо джерело яке згенерувало цю інформацію скомпрометує себе як нечесне, таке що спотворює факти на догоду особистих цілей, або буде підірвано його довіру і спливуть підтвердження його некомпетентності і непрофесіоналізм, тоді й цінність відомостей, наданих цим джерелом або його інтерпретацій значно девальвується.
Критично поставитися до сказаного дозволить і знання про те, що джерело схильне до конкретного обгрунтування не через його більшу статистичну ймовірність і даних в його користь, а через упередженість, яка властива світогляду самого джерела. Тобто саме уявлення про світ формує те, яким даним буде віддано перевагу і як вони будуть інтерпретуватися.
Зрозуміло, є й інші, факультативні причини тяги до конспірологічних моделей – це логічні помилки:
- – необгрунтовані узагальнення;
- – неправильні логічні взаємозв’язки;
- – перекручена оцінка версій і необгрунтована додача однієї значно більшої епістемологічної сили, ніж інший;
- – вибірковий підхід в прийнятті даних, ігнорування тих, які йдуть врозріз з бажаною версією.
Важливим у виборі конспірології є і, так зване, “групове мислення” — набір поглядів, властивий тій частині суспільства, в якій знаходиться людина і до чиїх впливів він схильний.
Весь цей спектр помилок в методології, найчастіше, є причиною частини конспірологічних поглядів, але він так само може бути притаманний і прихильникам ортодоксальних уявлень.
Варто завжди пам’ятати, що в більшій частині, наша думка формує те джерело, яке не підриває нашу довіру і зберігає свою надійність і авторитет.
Джерело: Розумний задум
