У світі існує безліч цікавих речей, які роблять наше життя багатогранним та розмаїтим. Це і музика, і книги, і мистецтво. Філософія, аналітика, дебати. Туризм, дозвілля, відпочинок, сім’я, робота, хобі. Подорожі, гаджети, жарти. Всяка всячина. Чого тільки душа бажає. Все це робить наше життя надзвичайно цікавим та небуденним. І все це я люблю і дуже охоче з цього всього користаю.
Однак, красивішої й ціннішої речі, ніж християнська віра, я в житті не знаю. Так, християнська віра є прекрасна. Жива, правдива, діяльна віра в живих, правдивих, діяльних людях. Жива віра в Живого Бога. Звісно, я чудово усвідомлюю, що в релігійній сфері існує, на жаль, багато підробок. Але автентичний релігійний досвід є прекрасний. І це є щось таке, що завжди притягувало мене, як магніт. Мене завжди захоплювало життя святих. Або історії, свідчення, біографії віруючих людей. Це запалювало мене і розбуджувало неймовірну душевну спрагу: «Ось таку віру я хочу мати й таку віру я хочу передати моїм дітям».
Ось чому церква для мене це передусім спільнота віри. Живої віри. Не правильних людей. Не найправильніша. Але жива, справжня, спрагла. Ось чому моя душа не знаходить задоволення в фундаменталізмі. Бо віра − це щось більше, ніж правильність та біблійність. Це насамперед живі стосунки з Богом. Це участь у житті Бога. Це знати Його особисто, чути Його голос, відчувати Його присутність, довіряти Йому, любити Його, жити Ним. А це вимагає чесності, щирості, уважності, чуйності, смирення. Це відмова від хвороби паровоза й спокуси писати Богові порядок денний і прийняття Його першості та здатності нас дивувати Своїм ласкавим батьківським суверенітетом.
Читайте також:
І така віра є прекрасна. Тому що найціннішими на світі є стосунки. Це є верх людини. А стосунки з Богом − це найвище і найпрекрасніше в людині. І дай Боже нам усім цієї краси побільше.
