Блог Сергія Головіна

По плодах пізнаєте їх, або як віра в Бога впливає на суспільства

Віра в Бога благотворно впливає не тільки на окремих людей, а й на цілі народи. Розповідають, як одного разу турист побачив аборигена, який сидів біля багаття і читав Біблію, поки в казанку варилася їжа. «О, у нас вже ніхто не вірить в ці казки», – вигукнув європеєць. «Якби не ця книга, – була відповідь, – ти б зараз був не зовні, а всередині котла».
Чи мав місце такий діалог насправді чи ні, не важливо. Суть цієї притчі дуже точно відображає ситуацію. Ще 160 років тому благопристойно одягнені доброзичливі європейці, приїжджаючи на острови Фіджі, зустрічали там майже оголених дикунів, а шансів потрапити в котел було куди більше, ніж повернутися додому. Король остров’ян Какобау хвалився, що сам особисто з’їв більше двохсот чоловік!
Так було аж до 1854 року, коли король, покаявшись, прийняв Христа, і місіонери отримали можливість вільно поширювати на архіпелазі Добру Новину. З тих пір практично всі жителі Фіджі стали християнами. А ось в Європі спостерігалися інші тенденції. І сьогодні благопристойно одягнені і доброзичливі жителі Фіджі з подивом дивляться на майже оголених європейських туристів, які ведуть себе як дикуни. Боже слово неминуче впливає і на стиль нинішнього життя, і на долю в життя майбутнього. Так само як і відкидання Божого слова.
Критикуючи християнство, атеїсти люблять згадувати про релігійні війни. Але Біблія чесно каже: причина всякої злоби, ворожнечі, конфронтації – НЕ віра в Бога, а гріховна природа самої людини:
[su_pullquote]«Звідки війни і звідки ворожнеча між вами? Хіба не звідси — не з ваших пристрастей, які воюють у ваших членах? Ви прагнете — і не маєте, вбиваєте й заздрите — і не можете осягнути. Ворогуєте і воюєте. Не маєте, тому що не просите; »(Якова 4: 1,2).[/su_pullquote]
А ось пам’ять атеїстів вибіркова. Вони забувають згадати, що в одному тільки ХХ столітті безбожними режимами було знищено на полях битв і на «полях смерті», в концентраційних таборах і навіть просто на міських вулицях і площах куди більше людей, ніж у всіх релігійних війнах за всю історію людства разом узятих .
Візьмемо для прикладу дві історично і культурно пов’язані між собою країни – Англію і Францію. Індустріальна трансформація суспільства не пройшла безболісно для обох країн. Але проведіть порівняння декількох сотень страчених за політичними мотивами за цей період в Англії (де королі царювали, але правив, все-таки, закон, як встановлений Богом інструмент підтримки справедливості) з десятками тисяч відправлених на гільйотину в ім’я прогресу у Франції, де критерієм справедливості виступав людський розум! Історія показує: там, де людина проголошується найвищою цінністю, жити людині стає небезпечно. Слідом за відкиданням біблійного підгрунтя суспільних підвалин приходять анархія, терор, тиранія, занепад моралі.
Народи, які приймали християнство відмовлялися від звичайних у них до цього практик канібалізму (людоїдства), інфантіциду (вбивства новонароджених немовлят «не тієї» статі або якщо здаються недостатньо міцними), евтаназії (вбивства літніх або хворих членів суспільства), інцесту (кровозмішення), статевої і моральної розбещеності.
Поширення християнського вчення зробило Європу самим освіченим континентом – церква повсюдно створювала безкоштовні школи, піклуючись, щоб люди всіх станів могли вивчати Боже слово. Народи, які не мали власної писемності, отримували і продовжують отримувати її завдяки місіонерам, що вивчають їхні мови і створюють переклади Біблії на них. Ми з вами – в числі таких. Але чи відомий вам хоч би один народ, писемність якому дали атеїсти?
Природним продовженням цих тенденцій стало виникнення і розвиток наукової педагогіки. Будь-які педагогічні підходи виявляються марними, якщо не спираються на праці Френсіса Бекона (1561-1626) і Яна Амоса Коменського (1592-1670), що заклали біблійні основи принципів навчання. В результаті виникла необхідність навчати тих, хто буде вчити, і Європа вкрилася мережею вищих навчальних закладів. Перші університети виникають в XII столітті в Болоньї, Парижі, Оксфорді. Просвітителі-безбожники XVII століття, які привласнили собі ці плоди, прийшли на все готове через півтисячоліття.
Біблійне ставлення до праці і до власності, турбота про знедолених, розвиток уявлень про верховенство права, про релігійні та громадянські свободи, – все це створило умови для економічного і політичного розвитку громадянського суспільства.
Християнські переконання двічі звільнили західну цивілізацію від рабовласництва і работоргівлі. Перший раз це сталося в міру поширення ставлення до людини як образу Божого. Видатний вчитель Церкви IV століття Іоанн Златоуст (347-407) закликав рабовласників до покаяння, викриваючи їх: «Я володію, говорите ви, рабами і рабинями; вони народжені в моєму домі. Яка гордість і зухвалість! Ці слова – крик обурення проти Бога … Я володію рабами і рабинями! За скільки ви їх купили? Що ви знайшли в світі, що могло б коштувати як людина? В яку ціну ви оцінюєте розум? Скільки ви заплатили за образ Божий?». В результаті в IV-V століттях рабство зникає на всій території Римської імперії, а в VIII-IX століттях – і серед інших народів Європи. (Який стосунок до скасування рабства мало повстання Спартака в 74 р. До н.е.. – питання до марксистів, які наполягають на цьому сценарії).
Другий раз рабство і работоргівля (на цей раз мова йде про поневолення африканського населення) скасовуються законодавчо в XIX столітті завдяки зусиллям багатьох християн, найбільш відомим з яких є британський парламентарій Вільям Уїлберфорс (1759-1833).
Видатним практичним втіленням християнського світогляду став винахід друкарства. Будь-яка книга, навіть сама богохульна, вже самим своїм існуванням свідчить про переваги віри в Бога, оскільки надрукована на верстаті, створеному з метою поширення Божого Слова.

Більше про віра в Бога:

Ісус учив: «Стережіться лжепророків, які приходять до вас в овечих шкурах, а всередині — хижі вовки. За їхніми плодами впізнаєте їх. Хіба збирають виноград з тернини або смокви — з будяків? Так усяке добре дерево родить добрі плоди, а погане дерево родить погані плоди» (Від Матвія 7: 15-17). Порівняння плодів віри й невіри в історії, культурі, економіці, в становленні громадянського суспільства красномовно свідчить про обгрунтованість біблійного світогляду.
[sc name=”futerblock” ] [sc name=”chu-isnue-bog” ]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Сергій Головін

Доктор філософії (Ph.D), доктор прикладного богослів'я (D.Min), магістр гуманітраних наук МА, релігієзнавство,, магістр природознавства (фізика землі), магістр педагогіки (фізика). Президент Християнського Науково-аполегетичного Центру.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button