Підлітки впевнені у своїй здатності розрізняти фейки — дослідження «ДМ»
Більшість українських підлітків вважають, що володіють необхідними навичками для розпізнавання правдивої інформації та фейків. Такі результати були отримані у ході дослідження, проведеного в межах Програми інформаційної стійкості українського громадянського суспільства за підтримки IREX.
Джерело: detector.media
Основні висновки дослідження
За словами учасників, найчастіше фейки трапляються в соціальних мережах, особливо в Telegram та TikTok. Метою поширення неправдивої інформації підлітки називають:
- Хайп і монетизацію каналів.
- Маніпуляцію думкою для досягнення власної вигоди.
- Залякування українців і дестабілізацію суспільства, що найчастіше приписують діям росіян.
- Підтримку духу українців через оптимістичну, але недостовірну інформацію.
Підлітки зазначають, що найчастіше у фейки вірять люди старшого віку (від 60 років), а також населення, яке на початку повномасштабного вторгнення було менш обізнаним у перевірці джерел.
Перевірка інформації
Попри впевненість у своїх навичках, понад половина респондентів визнають, що не перевіряють достовірність інформації. Основними причинами є:
- Відсутність зацікавленості чи розуміння необхідності перевірки.
- Довіра до джерел, які рекомендують батьки чи знайомі.
- Переконання, що інформація з «перевірених каналів» не потребує додаткової перевірки.
Ті, хто перевіряє новини, використовують наступні способи:
- Звірка інформації з офіційними джерелами.
- Пошук новини на кількох різних сайтах.
- Оцінка коментарів, часу існування ресурсу чи стилю викладення інформації.
- Консультації з батьками або старшими.
Проблеми у перевірці достовірності
Респонденти зазначили, що складнощі з перевіркою виникають через:
- Технологічний розвиток, включаючи штучний інтелект.
- Нестачу знань щодо військової тематики, дій західних партнерів або фінансових зборів на допомогу.
- Недовіру до інформації про відомих осіб.
Методологія дослідження
Дослідження проводилось у листопаді-грудні 2024 року методом онлайн-фокус-груп. Участь взяли 48 підлітків віком від 12 до 18 років із різних регіонів України, за винятком тимчасово окупованих територій. Дискусії тривали 80–105 хвилин і проводилися на платформі Zoom.
Висновки
Більшість підлітків вважають себе медіаграмотними, однак багато з них не перевіряють інформацію через довіру до джерел чи відсутність інтересу. Водночас стрімкий розвиток технологій ставить нові виклики, що вимагають посилення критичного мислення.
Метою дослідження стало вивчення практик медіаспоживання та розробка контенту для підвищення медіаграмотності серед молоді, що є важливим кроком у формуванні інформаційної стійкості суспільства.
Читайте також:
