Для життя

Лідерство у час війни

Будьте сильні й відважні. Не бійтеся й не лякайтеся їх, бо Господь Бог твій іде з тобою. Він не покине тебе, не залишить. Повторення Закону 31:6

Від початку війни й до сьогодні спостерігаю, як ростуть і стають зрілішими нові лідери. Війна виявилась надзвичайно сильним учителем і екзаменатором. Ті ж спостереження привели до думки, що нам не потрібні у важкі часи просто лідери — нам потрібне правдиве лідерство. Тобто не потрібні люди на посадах і при званнях — потрібні відповідальні вчинки і поведінка. Хоча мої спостереження стосуються церковного середовища все ж висновки торкаються лідерства загалом. Яке лідерство, як показала війна, нам потрібне найбільше?

1. Лідерство, яке у час максимального виклику діє згідно осмисленно-ціннісних рішень

Такі лідери серйозно сприймали застереження, і, навіть зберігаючи сумніви, приймали відповідні рішення. І, в час, коли російські війська почали ракетний обстріл Києва та висадку десанту в Гостомелі, трималися прийнятих рішень — бо так диктували цінності.

2. Лідерство, яке бере відповідальність і діє в будь-яких обставинах

Лідерство, яке бере відповідальність і діє в будь-яких обставинах, суспільствах, ситуаціях на допомогу людям, на розв’язання проблеми/біди, на покращення того, що є, і особливо, коли трапляється серйозний виклик.

Хто прийняв рішення залишатися, той допомагав не лише своїй громаді, а кожному, хто потребував. Хто евакуювався, одразу знайшов справу, щоб допомагати іншим. Лідерство завжди знаходить можливість послужити. З досвіду служіння ряду баптистських церков Київщини (і не лише), можу сказати, що вони і їхні лідери стали орієнтирами і підтримкою для всього населеного пункту.

3. Лідерство, яке здібне орієнтуватись і приймати рішення без вказівок

Всюди, де внутрішня система була вибудувана жорстко ієрархічно, то за відсутності першої особи там відбувалося… як правило нічого. Наявні відповідальні без вказівки згори не зважилися на жодний самостійний крок. І навпаки, — церкви, у яких розвинені лідерські команди і заохочувалась ініціатива навіть за відсутності першої особи була активна і дієва. Приймання рішень без вказівок у жодному разі не перекреслює командність і підзвітність. Але здібність діяти без вказівки, згідно з викликом ситуації, є важливою рисою лідерства.

4. Духовне лідерство, яке бере на себе довготривалу відповідальність за найближчих і за довірених

Лідер-кар’єрист буде працювати поки буде вигідно і буде все добре і безпечно для нього. У скрутний час приймаються рішення лише з огляду на власне збереження. Лідерство як засвоєна поведінка і стиль у скрутний час також турбується про власне… у поєднанні турботи про найближчих і довірених.

5. Лідерство, яке збудоване на горизонтальних зв’язках довіри, на єдності навколо спільної місії й мети

Таке лідерство завжди командне, спільнотне по природі, єднальне. Воно не визнає ізольованих одинаків, при яких справа зав’язана на них самих і рухається поки вони її рухають. А ще таке лідерство цінує взаємодію і взаємозв’язки — адже вони роблять зусилля ефективнішими і результат вагомішим.

6. Слугуюче лідерство

Свій успіх таке лідерство оцінює, як правило, успіхом тих, кому воно служить чи допомагає. Слугуюче лідерство не боїться «замастити» руки, не боїться не нормованого графіка чи не типових ситуацій.

7. А ще, слугуюче лідерство  відкрите, воно поступається місцем відповідальнішому, сильнішому, здібнішому

Таке лідерство знаходить себе там, де більша потреба, де вона гостріша. Таке лідерство не боїться талановитих і творчих — воно відкрите для навчання і для розвитку. Праці насправді багато, тому немає часу боротися «за портфель» чи битися за посаду.

8. Лідерство, яке адаптивне, чи, може краще визначити його як «еластичне»

Таке лідерство працює не за шаблоном, а на результат. Таке лідерство гнучке, щоб досягти мети, щоб допомогти, щоб задовольнити поточну критично важливу сферу. Воно свідоме того, що те, що було успішним минулого тижня, не обов‘язково буде працювати і цього.

9. Лідерство, яке ніколи не втрачає з фокуса головну мету

Для лідера християнина — це помогти людині довідатися про дорогу до Бога, про Спасителя Ісуса Христа. Чим би лідер не займався (згідно з викликом часу і ситуації), він ні на мить не втратить з фокуса Велике Доручення Господа Ісуса.

… Ряд моїх же тез прислужили мені тим, що осудили мене. Але у переважній більшості вони мене надихнули якісними прикладами. І свідомістю того, що Бог надто багато в нас вклав, щоб ми просто так сиділи…

А що війна відкрила вам про ваше лідерство?

Джерело: rmikola.com

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Микола Романюк

Микола Романюк, 45 років, одружений, троє дітей. Вивчав німецьку в Дрогобичі, богослов’я в Одесі. Викладаю у семінаріях та на семінарах, старший пастор в Ірпінській біблійній церкві. Відчуваю своє покликання у тому, щоб пізнаючи Бога і служіння Його людям, допомагати в цьому іншим.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button