«Це духовна мить»: польські пастори відкривають церкви для біженців, які шукають безпеки в наслідок вторгнення Росії в Україну
Коли польський пастор Генрік Скшиповскі почув про російське вторгнення в Україну, він та його церква почали закупівлю ліжок, ковдр, та інших необхідних речей для напливу біженців.
Джерело: 1.cbn.com
«Це був крок віри», − сказав пастор Faithwire сидячи поряд з доктором Полом Чітвудом, Президентом Ради міжнародних місій Південної баптистської конвенції. Зараз, він каже, Хелмська баптистська церква в будь-який день приймає більш ніж 200 біженців, які перетнули українсько-польський кордон.
Церква пастора Скшиповскі, наряду з багатьма іншими конгрегаціями в регіоні, служить як приймальне місце для тих, хто тікає від війни, яка розгортається в Україні. Більшість з них жінки та діти, бо чоловіки повинні залишатися, щоб протистояти російським військам. Кожен четвер церкви допомагають групі сімей проїхати далі до Гданська, Польщі, Німеччини та Бельгії.
Чітвуд, який прибув у понеділок до Польщі, хвалив місцеву церкву за її зусилля та старання.
«Вони винесли всі лавки, усі кафедри, − він сказав. − Вони поставили ліжка по всій церкві та надають їжу і одяг. Просто зараз вони роблять неймовірну роботу для тих, кому реально зараз тяжко».
Відповідь Скшиповскі є символом багатьох християн по всій Польщі. «Голосне та чітке» послання Чітвуда, яке він бачив від віруючих по всьому регіону, викликає співчуття, оскільки вони бачили, що «багато людей страждає, бажаючи допомогти та поділитися любов’ю Христа з ними та задовольнити їхні потреби».
В цей момент допомога від польских християн значна, тому що існує реальне почуття відчаю серед українських пасторів, мирні жителі травмовані вторгненням російського президента Володимира Путіна.
Безсумнівно, Скшипковскі, батько 7 біологічних дітей та 9 прийомних, у 3 з яких синдром Дауна, бачить в цьому Божественне призначення.
Існувала деяка напруга між поляками та українцями з кінця Другої Світової війни, багато в чому це залежить від націоналістів, які сформували українську повстанську армію (УПА) у 1942. В той час лідери УПА наказали розправитися з поляками на Волині. Хоча обидві країни об‘єдналися з того часу, напруга між громадянами кожної з країн не згасла повністю.
«Я вважаю, що це, як історичний, так і духовний момент, − пояснив Скшипковскі. − Ці історичні проблеми були в серцях та душах людей багато років. Люди мали проблеми з прощенням один одного. Але ця мить − це мить, коли Бог створює нове становище між нашими націями. Це нове майбутнє. Зараз між нами панує єдність − духовна єдність».
Пастор пояснив, що зараз близько 6000 баптистів в приблизно 100 церквах по всій Польщі, відкривають свої домівки та «серця» для біженців з України, які потребують безпеки.
Один із людей, якому допомогла церква пастора Скшипковскі − Андрій, чоловік та батько 7 дітей, які їхали до Німечини.
Спілкуючись за допомогою перекладача, Андрій сказав Faithwire, що міста по всій Україні були зруйновані, сім‘ї ховались у бомбосховищах та підвалах, багато хто намагається знайти їжу. Він попросив християн в Сполучених Штатах Америки молитися за сім’ї, які опинились в такому ж самому становищі як вони, які намагаються втекти з України, щоб бути у безпеці в сусідніх країнах.
«Ми вдячні таким людям, як Генрік, місцевий пастор, який забезпечує харчуванням та місцем для притулку тих, хто ще на шляху до місця призначення, − він сказав. − Моліться за українців, які мають потреби протягом цього часу. Будь ласка, допомагайте їм».
Андрій закликав тих, хто може, чи то молитовно, чи фізично, допомагати українцям, посилаючись на слова Ісуса в Євангелії від Матфія 25 розділ, коли Він сказав: «Істинно кажу вам: все, що ви робили для когось із найменших братів Моїх, ви це робили для Мене».
«Тож, будь ласка, в цей час потреби, допомагайте комусь із найменших», − сказав він.
Скшипковскі зауважив, що успіх України в розгромі Росії, не тільки благо для України та Польші, але і для інших країн Європи. «Якщо Київ буде під владою Путіна, − він додав, − ситуація в Європі буде дуже-дуже складною ще багато років».
«Тож, ми молимось за українців, − він відзначив, що його церква молиться навіть за урядовців США та усього світу. − Ми молимося про єдність. Ми повинні допомагати Україні в цей час війни».
Навіть, коли конфлікт між Росією та Україною припиниться, не дивлячись на результат, Польша повинна пристосуватися до нової реальності.
Як повідомляє заступник внутрішніх справ Польщі, Павло Сефернакер, приблизно 100000 українців покинули свою країну, і ця кількість росте з кожним днем.
Хоч деякі покинуть Польщу, багато хто залишиться.
«Наступні два тижні люди будуть втомлені, − сказав Скшипковскі. − Тож ми маємо думати і працювати, як ми допоможемо українцям у майбутньому, як ми знайдемо їм роботу, місце проживання, школу для дітей. Будь ласка, моліться за нас, і думайте про наше майбутнє».
Зі своєї сторони, Чітвуд повторив повідомлення Скшипковскі.
«Навіть якби війна закінчилась сьогодні, − він сказав, − країна залишиться спустошеною. Звичайно, це не виглядає так, ніби то війна закінчиться сьогодні. Тому, проблема продовжиться ще надовго».
Чітвуда підбадьорює надія, яку він бачить як від поляків, так і від українців.
«Як сказав пастор Генрік, ми вже бачимо, що відносини між поляками та українцями налагоджуються». Чітвуд згадав посилання до Римлян 8:28, в якому апостол Павло пише, що Бог у всьому підтримує тих, хто любить Його, хто покликаний згідно з Його волею. Він додав: «Це дає надію на майбутнє, навіть, якщо ситуація здається безнадійною в багатьох відношеннях».
Президент IMB закликає людей відвідати сайт sendrelief.org, знайти «молитовний довідник» щодо ситуації в Україні, а також інформацію про те, як пожертвувати в міністерствj допомоги IMB Send Relief.
«Кожне пені вашої пожертви буде використано тут, у місцях, де біженці потребують цього». Чітвуд зауважив: «Ніщо з цих пожертв не буде використовуватися для власних потреб. Усі пожертви 100 % йдуть на потреби біженців».
Внаслідок – це одне-єдине слово.
Р. S. А також. Початок заголовку цієї статті слід писати ось з якими розділовими знаками:
“Це – духовна мить: польські пастори…” і далі за текстом.
І мені дуже незручно, що деколи доводиться підказувати редакції “Слова про Слово” ЕЛЕМЕНТАРНІ правила правопису: бодай в окремих заголовках.