Актуальне

Генетичний спадок чи навколишнє середовище та освіта? Що впливає на формування особистості

Який вплив на формування людської особистості має генетичний спадок, сформований  поколіннями предків по батьківській та материнській лінях? І яку роль у формуванні людини відіграють навколишнє середовище та освіта? «Природа або виховання?» −  суперечка, що триває не одну сотню років.
Інтерес до дискусії було черговий раз підігріто з виходом у 2018 році  документального фільму «Три однакових чужака». Картина розкриває подробиці дослідження так званим «близнюковим методом», проведеним у 1960-х роках минулого століття. Трьох гомозиготних близнюків розділили у дитинстві та віддали на усиновлення родинам з різних верств суспільства. З дітьми регулярно спілкувались лікарі та психологи під приводом  «звичайного дослідження дитячого розвитку». Відомий дитячий психолог Пітер Нойбауер намагався прослідкувати подальший розвиток трійнят у кардинально різних навколишніх середовищах. У всіх трьох піддослідних згодом виявились психічні розлади та проблеми. Двоє хлопців зі школи відвідували психіатра. А третій був визнаний винним у вбивстві, але через угоду зі слідством відбувся кількома роками виховних робіт. Згодом, один з чоловіків покінчив життя самогубством. Нойбауер помер у 2008 році, а результати його дослідження так і не було опубліковані. Усі документи було засекречено у Йельському університеті до 2065 року.

Однак, обговорення теми нікуди не зникло. Навпаки, дискусії лише набирають обертів. У 1980-х роках американські психологи Томас Бошард та Давід Ліккен розпочали своє дослідження. Вони вивчили  56 пар однояйцевих розлучених близнюків з восьми країн світу. Через деякий час вчені оприлюднили результати. Виявилось, інтелектуальні здібності на 70%  визначаються генетично і лише 30% можуть бути змінені за рахунок впливу навколишнього середовища і виховання. Теж саме було визначено і щодо формування рис характеру таких, як екстраверсія-інтроверсія, нервозність та сумлінність. Генетичні фактори формували 65% від загального цілого.  Вищезазначені цифри були піддані нещадній критиці з боку деяких інших психологів, а Томас Бошард згодом «підкорегував» результати своїх досліджень, знизивши рівень впливу генів в середньому на 20-25 пунктів.
І дійсно. Надто складно провести чітку межу між впливом задатків, закладених природою та факторами навколишнього середовища. Бензину у багаття підливають спроби надати полеміці політичного забарвлення з боку умовних «правих» та «лівих».
«Праві» зазвичай підтримують концепцію тісного зв’язку сучасної людини з генетичним кодом її предків, що визначає подальший розвиток особистості.  Як не дивно, подібний підхід був вдало використаний і у пропаганді ЛГБТ. Як відомо, ліво-ліберальна спільнота повністю відкидає будь-який вплив расової чи національної приналежності людини на її розвиток як особистості, вказуючи на повну ідентичність усіх людей при однакових соціального-побутових умовах проживання. Однак як тільки заходить мова щодо критики пропаганди гомосексуалізму в школах та заборони одностатевим парам виховувати дітей, риторика одразу змінюється. Культурні марксисти починають стверджувати, що гомосексуалістом неможливо стати, а лише народитись. У хід йдуть розмови про гени та гормональні особливості внутрішньоутробного розвитку. Така от різка зміна дискурсу з боку умовних «лівих» задля політичної доцільності.
Дещо іншої точки зору дотримується американський психолог і генетик Роберт Пломін, якого вважають першопрохідцем в області так званої «науки про спадковість». Не відкидаючи дані щодо впливу генів на формування людської індивідуальності, Пломін чітко сформулював свій підхід до даного питання – спадковість дійсно відповідальна за 50% психологічних відмінностей між людьми у плані формування характеру, інтелекту тощо. Однак, лишається ще 50%, які повністю залежать від оточуючого середовища. Тобто, немає сенсу впадати в крайнощі. Формування особистості залежить рівноцінно, як від генетики так і від виховання.
Виходячи з вищесказаного можна підсумувати, що не варто лишати дітей без належного виховання, незалежно від того  якими б гарними людьми не були їх батьки. Увібравши у себе природні якості батька та матері, молоде покоління все одно ризикує опинитись перед оманливими  спокусами сучасності й звернути на хибний шлях розвитку. Однак, зосереджуючись на будівництві будинку, не варто забувати і про фундамент, на якому буде зведена споруда. «Probae esti in segetem sunt deteriorem datae fruges, tamen ipsae suaptae enitent» (Гарне насіння, посаджене навіть в бідному ґрунті, буде приносити багаті плоди в силу своєї природи) (с) Луцій Акцій.

Автор: Андрій Топчій, інформаційний аналітик АССУ

Джерело: sexology.org.ua

[sc name=”futerblock” ]
Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button