Релігійні фундаменталісти часто виступають проти лівацтва. І кожен, хто не є фундаменталістом – для них це одразу марксист і ліберал. Але мені не до смаку ані фундаменталізм, ані марксизм. «Як це так?», − ви спитаєте? Хіба таке можливо? Авжеж. Спробую пояснити.
Річ у тому, що марксизм у своїй суті, як це не парадоксально, − це фундаменталістська доктрина. Про що йдеться? Для марксиста, як і для фундаменталіста, світ чорно-білий. Як один, так і другий пропонує дуже просту й однозначну доктрину. Буржуазія – зло, пролетаріат – носій добра. Вирішення просте, як два плюс два – знищення буржуазії, ліквідація приватної власності, владу робочим. Одне слово, романтика. А якщо чесно, то вкрай квадратна картина світу. Гностична, можна сказати. З чіткою поляризацією і чорно-білими тонами. Народ це любить. Тому й називається вона популізмом.
І всі ці ознаки має також релігійний фундаменталізм, для якого світ, як і для марксизму, ділиться суто ідеологічно – не через індивідуальний підхід, а за приналежністю до групи. Свої-чужі, крилаті-рогаті, наші-не наші. Всі, хто не з ними – з рогами. Хіба не ясно? Та ще й просто. А все, що не чорно-біле – від лукавого. Правда? Але це не зовсім християнська доктрина. В Євангелії Ісус демонструє цілком інший етос. Він показує шлях, який не вписується в жодні шаблони.
Є ще одна спільна риса в марксизму з фундаменталізмом. Як одне, так і друге − дуже агресивні і нетерпимі світоглядні системи. Я вже писав про це, коли говорив про радикалізм. Тоді я навів приклад лівого радикалізму, коли ліво-радикали з’їдають своїх же, які є не такими радикальними як вони. Те ж саме можна сказати і про фундаменталізм. І причиною цього є чорно-білий підхід до реальності. А це життя в постійній підозрілості, адже навколо – вороги наших світлих ідей. Квадратне мислення призводить зазвичай до того, що вам обрізують ноги, щоб ви могли влізти в правильні штани. А без них − ніяк. А лекалами, звісно ж, володіють фундаменталісти.
Читайте також:
Гаразд. Це загальні контури проблеми. В наступних дописах наведу якісь конкретні приклади і більш детально спробую описати, як це все відображується на практиці.
А світ і направду ЧОРНО-БІЛИЙ: або ти з Богом, або – (де-факто. по суті) з Його противником! ТРЕТЬОГО – десь “посередині” – ніяк не дано!