Євангелізаційна діяльність Кирила та Мефодія: 24 травня Україна відзначає День слов’янської писемності та культури

Сьогодні, 24 травня, Україна відзначає День слов’янської писемності та культури. Українці згадують про місіонерів-просвітників Кирила та Методія, а також про створений Кирилом алфавіт, який дав значний поштовх для просвітницької та євангелізаційної діяльності братів.
Джерело: Павло Шевчук, керівник програми «Прикладне богослов’я» (Facebook Української Євангельської Теологічної семінарії)
Зазначається, що молодший брат Кирило створив слов’янський алфавіт на основі грецького, коли перебував місіонером в Моравії. Спочатку ця абетка мала назва «глаголиця», а пізніше її видозмінили, учні Кирила доопрацювали її й вона була названа «кирилицею».
Використання слов’янської мови в перекладах та на богослужіннях
Кирило та Мефодій плідно займались перекладами священних і богослужбових текстів слов’янською мовою, а також вживали її в літургії.
Однак німецький клір був дуже невдоволений цим. Опозиція хотіла, аби на богослужінні використовували лише такі мови, як іврит, грецька і латинська. Проте згодом помирає Римський єпископ, а новий папа, Адріан II визнав практику використання слов’янської мови у літургії та дозволив висвячувати їхніх учнів.
Основа слов’янських національних культур
Брати-місіонери вирішили не привносити в слов’янський контекст рідну їм грецьку мову, яка історично була мовою філософії, науки й богослов’я. Тому в такий спосіб Кирило та Мефодій заклали основу для розвитку багатьох слов’янських національних культур.
«Синодальна» мова
Сьогодні заведено говорити й проповідувати звичною українцям «синодальною» мовою. Однак задля ширшого охоплення аудиторії та створення масового контенту часто християнські міжнародні організації, місії, медіаплатформи використовують інтернаціональні мови. Вважається, що такий підхід (масове використання інтернаціональних мов) ігнорує національну культуру та створює християнський простір, що стає далеким від реальності контексту й чужим народові, якому він служить.
Наголошується, що діяльність братів-євангелістів нагадує, як важливо бути близьким до людей, яким ти покликаний служити, розуміти їхню ментальність, історію – систему наративів, які формують їхнє самоусвідомлення – та, зрештою, культуру, невід’ємною частиною якої є мова.