Я багато разів переконувався: якщо хочеш довго користуватися придбаною річчю, частіше зазирай в інструкцію. Те ж саме стосується і людського життя, щоправда, в цьому випадку інструкцією слугуватиме Слово Боже. Що ж говорить Біблія про роль чоловіка в сім’ї?
Створене Богом перше подружжя було рівноправним. Але початкове рівноправ’я між чоловіком і жінкою спотворилося гріхопадінням. У Божому проклятті прозвучало, що чоловік «буде панувати». Замість рівноправ’я люди отримали панування одне над одним.
Варто визнати, що чоловіки досить часто неправильно пояснювали Боже прокляття, виправдовуючи свій деспотизм над жінками, чого Господь ніколи не дозволяв робити. І саме Ісус Христос своїм вченням і відношенням повернув жінці той статус, який у неї заклав Бог.
Рівноправні, але різні
Чоловіки й жінки перед Богом мають однакові права, але неоднакове призначення. Апостол Павло пише: «Хочу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, а жінці голова чоловік, голова ж Христові Бог» (1 Кор. 11:3). Господь Бог встановив певний порядок для подружнього життя, вказавши, що саме чоловік є головою, що він несе відповідальність за сім’ю, дружину та дітей.
А жінці Бог дав інше призначення – бути помічницею. І це зовсім не приниження, оскільки Господь також є помічником людині. У Посланні до євреїв написано: «Тому то ми сміливо говоримо: Господь мені помічник, і я не злякаюсь нікого: що зробить людина мені?» Якщо жінка перестане брати відповідальність на себе й почне виконувати ту функцію, яку заклав Бог, тоді в її чоловікові автоматично почнуть проявлятися якості глави сім’ї.
Тож для гармонії в родині потрібні дві прості речі: дружині визнати чоловіка головою, а чоловікові любити жінку, як самого себе. Ідеальним прикладом для чоловіків служить Сам Господь. Підтвердженням цьому є Його любов до нас. У Біблії так і написано: «Бог є Любов». Любов Творця проявляється до людей у повсякденному піклуванні. Існують конкретні способи прояву ніжних почуттів в сім’ї – дотик, слова та інше.
Дотик
Вчені виявили, що коли люди торкаються одне одного руками, то рівень гемоглобіну у крові підвищується, а тканини отримують більше кисню. У результаті люди стають бадьорішими та життєрадісними. Ось чому мій син так часто притискається й бажає, щоб я його обійняв. Або ж коли підкидаю на руках своїх доньок, ті в захопленні кричать: «Давай іще!»
Психологи доводять, що дітей потрібно обіймати не менше чотирьох разів на день. Це їм потрібно лише для виживання. А скільки ще необхідно, щоб вони відчули себе люблячими та повноцінними?
Шановні батьки, знаходьте час для того, щоб пригорнути своїх дітей, погладити їх по голівці, підкинути на руках. Таким чином проявите любов і піклування.
Слова
Пригадайте, як часто дитя підбігало й, зазираючи в очі, запитувало: «Тату, ти любиш мене?» А ще згадайте, коли самі, міцно притиснувши сина до грудей, казали: «Я люблю тебе». Вважаєте, що це не потрібне? Помиляєтесь! Знову ж таки, за даними досліджень, більшість дітей відчувають себе особливими саме тоді, коли батьки ними захоплюються або кажуть, що вони улюблені.
Вірність
У Біблії написано: «Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом». Христос сказав: «Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!»
Подружнє життя мусить бути відображенням Бога на землі. Господь, як нам відомо, – Триєдиний. Три Особи: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий мають одну Божественну природу. Подібно цьому є також подружнє життя – де двоє стають одним тілом.
Подружня зрада, як би не коментували це явище сучасні філософи, це елементарна руйнація союзу, автором якого є Бог. «Хіба ви не знаєте, – пише апостол Павло, – що той, хто злучується з розпусницею, стає одним тілом із нею? Бо каже: Обидва ви будете тілом одним». Можете уявити подібне? Але це факт, «той, хто злучується з розпусницею, стає одним тілом із нею».
Чи не замислювалися, чому занепадають цивілізації та держави, руйнуються економічні системи та припиняють свою діяльність могутні компанії? Виявляється, саме через руйнування сім’ї. Господь сказав: «Хто вірний в найменшому, і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий». Подружня вірність – це вірність у малому. Якщо чоловік зраджує своїй дружині, зовсім не виключено, що він також може зрадити і колектив, яким керує.
Один відомий політик Західної Європи відкрито зраджує своїй третій дружині, має декілька коханок. Приватне життя цієї особи – суцільні скандали, та ЗМІ забороняють торкатися цієї теми, бо «його приватне життя не має нічого спільного з його керівництвом країною». Як нерозумно! Але, щоб ви знали, в цій країні спостерігається найбільший з часів Другої світової війни спад в економіці та найвищий зріст аморальності. І це все результат Божої закономірності: якщо керівник невірний у малому, то буде невірним і у великих справах.
Шановний читачу, твоя подружня вірність – це те мале, на що очікує Господь. І якщо виявишся несправедливим у цьому відношенні, навіть не думай, що зможеш досягти успіху в іншій сфері.
У Біблії міститься ще один досить важливий принцип. У Посланні до галатів написано: « Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може». Спеціалістами доведено, що існує певна закономірність: якщо батьки зраджують одне одному, то їхні діти в майбутньому чинитимуть так само. Сумно чути подібне, чи не так? Але Господь Бог не залишає в безвиході. Навіть у найскрутніших ситуаціях Він пропонує Свою пораду і допомогу.
По-перше, Він радить проявити вірність у малому: віддати своє життя в Боже розпорядження. Якщо ще ніколи не приходив до Бога в молитві, спробуй зробити це зараз. Від усього серця скажи: «Господи! Все своє життя я був несправедливим до Твоїх законів, але сьогодні каюся перед Тобою. Прости мені». Господь неодмінно простить і подарує мир.
По-друге, ти повинен виконувати Божі заповіді щодо сімейного життя і ніколи більше не зраджувати. З вірою в Бога цієї вірності можна дотриматися навіть під час довготривалої розлуки. Зведені на біблійному фундаменті сімейні стосунки послужать зразком для дітей. А це, у свою чергу, стане міцною опорою для суспільства.
Дисципліна
Спеціалісти в галузі сімейного життя неодноразово довели, що діти буквально благають батьків про встановлення певних обмежень.
У США один науковець досліджував психологію 16-17-річних юнаків, які мали проблеми із законом. Протягом року він особисто зустрівся з тисячею правопорушників і кожному ставив одне й те саме питання: «Якби ти мав можливість знову народитися у своїй сім’ї та розпочати все спочатку, яку б одну пораду дав батькам перед своїм народженням?» Майже 100% респондентів відповіли одностайно: «Я попросив би тата і маму, щоб їхні слова значили «ні», коли вони кажуть «ні». Виявляється, найбільшим розчаруванням цих дітей була можливість переступити межу дозволеного, і їм нічого за це не було. Діти завжди намагатимуться перевірити межу. Гірше те, що батьки самі переміщають ці рамки, щоб не ображати дітей.
Намагайтеся встановити дітям певні рамки, які будуть стабільними у вашому житті. Пам’ятайте: якщо це розумні обмеження, метою яких є виховати дітей справжніми людьми, то згодом вони можуть перерости в добрі традиції для всього вашого роду.
Вчені доводять, що коли у процесі виховання батько та мати рухаються в одному напрямку, то 72% дітей у дорослому віці переймають їхню систему цінностей. Якщо дитина виховується одним тільки батьком, то 54% дітей успадкують його цінності, а якщо в сім’ї лише мама, то всього 15%. Виявляється, вплив матері зберігається до 11 років, а якщо вихованням займається тато, то до 17. Таким чином чоловік і жінка потрібні одне одному. Якщо виховуєте дитину самі, то намагайтеся підтримувати дружні стосунки із сім’єю, де є хороший батько чи матір, аби ваша дитина мала гарний приклад для свого життя.
Міркуючи про дисципліну, не можна оминути такої речі, як покарання. У Слові Божому написано: «Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б’є кожного сина, якого приймає! Коли терпите кару, то робить Бог вам, як синам. Хіба є такий син, що батько його не карає?»
Більше про виховання дітей:
Виявляється, що покарання – це риса, яка притаманна справжньому батькові. Дисципліна мусить бути необхідним елементом будь-якого виховання. Але проявлятися вона повинна з любов’ю, і лише в такому разі буде корисною. Без любові дисципліна перетворюється на тиранію. І навпаки: розумна дисципліна підтримує теплі стосунки між батьками та дітьми. Навіть коли відбулося покарання, необхідно проявити до дитини ніжність, зціляючи таким чином отримані рани.
Звичайно, бути справжнім батьком нелегко, але це можливо, якщо станеш одним із Божих дітей і прагнутимеш схожості з Небесним Отцем. Біблія говорить: аби стати членом Божої сім’ї, необхідно повірити в Ісуса Христа, як у Свого особистого Спасителя. У Слові Божому написано: «А всім, що Його (тобто Христа) прийняли, їм владу дано дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його, що не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.» (Ів. 1:12)
Чи не бажаєш, шановний читачу, отримати нове життя? Це необхідно як для тебе, так і для дітей, аби стати справжнім батьком. Хай Господь поблагословить вас.
Олександр Чмут
