Фільм Джеймса Кемерона «Аватар» − це блокбастер, який зачаровує, ефекти якого настільки вражають, що вони немов по-справжньому переносять аудиторію в інше царство, де поклоніння дереву і спілкування з духами не лише прийнятні, а й привабливі.
«Аватар» також помітною мірою представляє пантеїстичний погляд і, по суті, є Євангелієм від Джеймса Кемерона. Ця пантеїстична тема, яка ототожнює Бога з силами й законами Всесвіту, зображена за допомогою героїв і героїнь фільму, які всі разом поклоняються Ейві, богині, «матері всього», яку описують як «енергетичну мережу», що «тече крізь усі живі істоти».
Загалом фільм рясніє ритуальною магією, спілкуванням з духами, шаманізмом і відвертим ідолопоклонством, оскільки він змушує глядачів вірити в цю язичницьку окультну брехню. Крім того, глядачі починають співчувати Аватару і навіть тягнуться до нього, коли його посвячують у язичницькі ритуали. Навіть провідна вчена врешті-решт стає язичницею, проголошуючи, що вона «з Ейвою, яка реальна», і збирається бути з нею до смерті.
Тоді як вигаданий опис Джеймсом Кемероном «релігії природи» добре узгоджується з брехнею нью-ейдж про те, що індіанські релігії шанували життя та були нешкідливими, але зображення Мелом Гібсоном жерців мая у фільмі «Апокаліпсис», пов’язаних із кровожерливими божествами, що потребували крові для жертвопринесень, було значно ближчим до істини. Прикрашання і романтизація Камероном дикунів і стародавнього поклоніння природі, зображеного в «Аватарі», кидає виклик фактам, виявленим у стародавніх кодексах та археологічних знахідках, які показують, що ацтеки, мая та інки − всі займалися масовими людськими жертвоприношеннями, включно з позбавленням життя невинних дітей, щоб вблагати своїх богів-демонів.
З огляду на послужний список Джеймса Кемерона, який здійснював нападки на християнство, і особливо на воскресіння Христа в повністю спростованому документальному фільмі «Загублена гробниця Ісуса» (The Lost Tomb of Jesus), немає нічого дивного в тому, що він написав та екранізував пропагандистську ідею вартістю у 300 мільйонів доларів, що рекламує поклоніння природі та духам.
Ясно, що Голлівуд докладає свою руку до того, щоб відвернути Америку від її консервативного християнського коріння до окультних вірувань і практик нью-ейдж. Пантеїзм приваблює публіку, бо він вчить, що всі ми − бог і що нам не потрібно турбуватися про те, щоб бути слухняними або підзвітними Богові, Який створив Всесвіт. Однак це не тільки режисери, які відкидають Христа і прагнуть змусити світ прийняти поклоніння землі під виглядом їхньої уявної матері-богині Землі; це також сам лідер кліматичного руху Альберт Гор.
У своїй книзі «Земля в балансі» Гор пропонує нам повернутися до поклоніння природі і підтримує різні секти поклоніння природі та релігії корінних американців як модель:
«Ця панрелігійна перспектива може виявитися особливо важливою, коли йдеться про відповідальність нашої глобальної цивілізації за Землю… Наприклад, релігії корінних американців пропонують багатий гобелен ідей про наші взаємовідносини із Землею… Усі речі пов’язані між собою, як кров, яка об’єднує нас усіх» (Al Gore, Earth in the Balance – Ecology and the Human Spirit, 1992, с. 258-259).
Прагнучи синтезу нью ейдж, що об’єднує різні окультні традиції, Гор прихильно цитує індуїстське вчення: “Земля – наша мати, і всі ми – її діти” (там само, стор. 161). Неймовірно, але Гор далі стверджує, що ми повинні шукати нові ідеї у шанувальників богині минулого і звинувачує християнство в тому, що світ на межі знищення:
«Духовний сенс нашого місця в природі… можна простежити до витоків людської цивілізації. Дедалі більша кількість антропологів і археоміфологів… стверджують, що панівна ідеологія віри в доісторичній Європі та більшій частині світу ґрунтувалася на поклонінні одній богині землі, яку вважали джерелом всього життя і яка випромінювала гармонію серед усіх живих істот… Останні залишки організованого поклоніння богині знищило християнство… Здається очевидним, що краще розуміння релігійної спадщини, що передує нашій власній на багато тисяч років, може запропонувати нам нове розуміння…» (с. 260).
Далі Гор заявляє, що нам потрібно знайти нову релігію, засновану на природі, і цитує теолога нью-ейдж, Тейяра де Шардена на підтримку «нової віри» майбутнього:
«Про це говорив католицький богослов Тейяр де Шарден: “Доля людства, як і релігії, залежить від появи в майбутньому нової віри”. Озброївшись такою вірою, ми могли б знайти спосіб зробити землю священною знову» (с. 263).
Читайте також:
Під керівництвом провідних голлівудських режисерів і вашингтонських політичних діячів Америка швидко повертається до язичництва, яке огортало світ духовною темрявою протягом тисячоліть. Нехай допоможе нам Бог прислухатися до застереження апостола Павла, що міститься у Святому Письмі, який попереджав, що поклоніння природі в давнину було результатом навернення від поклоніння єдиному істинному Богові, Який створив природу:
«Немає людям виправдання за гріхи їхні, бо навіть знаючи Бога, вони не дякували й не прославляли Його. Вони знікчемніли думками своїми, а їхні нерозумні серця затьмарилися. Хоча й назвали вони себе мудрими, та стали нерозумними. Вони проміняли славу невмирущого Бога на вигадані образи, подібні до смертних людей, птахів, тварин і гадів.Через те Бог віддав їх розпусті разом з гріховними прагненнями їхніх сердець. Він дозволив їм оскверняти свої тіла одне з одним. Вони проміняли істину про Бога на брехню, оскільки поклонялись і служили радше творінням, аніж Творцю, благословенному в віках. Амінь. (Послання до Римлян 1:21-25)
Автор: Пастор Джо Щіммель
