Аналітичний звіт 2020 року стосовно уподобань та інтересів українців до ЗМІ, джерел інформації та медіаграмотності

Анатолій Якобчук 29 Вересня, 2020, 18:41

0 404 Час читання: 4 хв.

Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня 2020 року на замовлення ГО «Детектор Медіа» провели дослідження в усіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Дослідження стосувалося наступного питання: «Як змінились уподобання та інтереси українців до засобів масової інформації після виборів 2019 р. та початку пандемії COVID-19»
Повідомляє офіційний сайт ГО Детектор медіа.
Для дослідження опитано 2022 респондентів віком від 18 років методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Для порівняння у дослідженні використано результати Всеукраїнських соціологічних опитувань, які проводилося Київським міжнародним інститутом соціології у лютому 2018 та лютому 2019 року на замовлення ГО «Детектор Медіа».
Відповідальні за підготовку дослідження – аналітики Петро Бурковський, Андрій Сухарина. До роботи над даними опитування був залучений стажист Микита Сімонов.

Результати дослідження:

СТРУКТУРА І ДОВІРА ДО ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

Пандемія коронавірусу та заходи карантину помітно вплинули на структуру споживання інформації громадянами України. Зокрема центральні українські телеканали дивляться 75% респондентів, на друге місце вирвалися соціальні мережі – їхня частка зросла з 24% (за опитуванням КМІСу та «Детектора медіа») у 2019 до 44% у 2020.
Значно зросла частка тих, отримує інформацію від родичів та друзів – із 11% до 23% (за опитуванням КМІСу та «Детектора медіа»).
Далі йдуть месенджери (Viber, Telegram, WhatsApp тощо) з часткою 11%, українські загальнонаціональні радіостанції та місцеве телебачення, про які згадали майже по 9% респондентів, українські загальнонаціональні друковані видання (8%) та місцеві інтернет-ЗМІ (6%).
Російське телебачення лишається одним з основних джерел інформації для майже 6% респондентів.
Друковані видання у 2019 згадали трішки менше ніж 2% респондентів (за опитуванням КМІСу та «Детектора медіа»), а у 2020 їхня частка зросла до 4%.
До джерел, частка яких не перевищує похибку опитування, потрапили місцеві радіостанції, російські сайти та друковані видання, ЗМІ окупаційних адміністрацій так званих «ЛНР–ДНР».
На вибір певних джерел інформації впливає вік респондентів. Зокрема, соціальним мережам віддають перевагу респонденти двох наймолодших вікових груп: майже 70% серед осіб віком 18-29 років, та 64% серед осіб віком 30-39 років, тоді як серед респондентів віком 60 років і старше таких лише 14%.
Водночас українські загальнонаціональні телеканали перетворюються на першоджерело інформації переважно для громадян солідного віку: їх дивляться 90% респондентів віком 60 років і старше, 85% – віком 50-59 років, 78% – віком 40-49 років, 65% – віком 30-39 років та 54% – віком 18-29 років.
Месенджери (Viber, Telegram, WhatsApp тощо) були джерелами інформації частіше для респондентів з великих міст (24% у містах-мільйонниках та 14% у містах населенням від 100 тис. до 1 млн) та людей, що належать до двох наймолодших вікових груп (21% серед респондентів віком 18-29 років та 15% віком 30-39 років).
У п’ятірку найпопулярніших телеканалів України входять 1+1 (47.2% респондентів віднесли його до 5 телеканалів, які вони найчастіше дивляться), Україна (38.3%), ICTV (36.6%), СТБ (32.2%) та Інтер (30.6%). У другій п’ятірці знаходяться 112.Україна (21.3%), NewsOne (14.3%), Новий канал (13.5%), ZIK (11.9%) та Прямий канал (10.2%).
Найпопулярнішою соціальною мережею українців лишається Facebook. Цікаво, що ним для отримання інформації по ситуацію в Україні та світі користуються 58% респондентів, що на 14% більше, ніж тих, хто назвав у цілому всі соціальні мережі джерелом інформації про Україну та світ.
На другому місці стоїть Instagram – його обрав кожен четвертий респондент (25%). Далі з великим відривом йдуть телеграм-канали (9%), Twitter (8%), російській соцмережі Одноклассники (6%) та ВКонтакте (5%). Ще 2% респондентів обрали ділову соцмережу LinkedIn. Майже 6% вказали на те, що користуються іншими соцмережами та месенджерами. 34% респондентів зазначили, що взагалі не користуються соцмережами.
У своєму виборі різних джерел інформації українці найчастіше керуються:

допитливістю – новини про події в Україні та світі цікавлять двох з трьох респондентів (68%)
прагненням розважитися та відпочити – 52% цікавляться художніми, анімаційними та документальними фільмами, 39% – гумористичними шоу, майже кожен третій (32%) – серіалами.
І лише один із п’яти респондентів цікавиться політикою: про політичні ток-шоу згадали 23%.

Важливими чинниками вибору ЗМІ як джерела інформації українці назвали: контент, який зацікавив їх особисто (58%), зручність і зрозумілість подання інформації (32%), швидка реакція ЗМІ на події (31%), нейтральність та незаангажованість (31%).
Найбільший потенційний попит серед українців матимуть ЗМІ, які приділятимуть більше уваги таким темам:

викриття корупції (40% опитаних хотіли б отримувати більше такої інформації);
позитивні зміни в державі (39%);
аналіз і пояснення економічної ситуації в країні (34%);
висвітлення реформ (30%);
розкриття гострих соціальних проблем (28%).

До першої десятки також увійшли: критика влади (23%), висвітлення ініціатив громадянського суспільства (20%), освітні та просвітницькі матеріали (18%), матеріали про важливі події у світі (17%), критика роботи правоохоронних органів (16%) та висвітлення роботи медиків (15%).
Водночас життя Криму та окупованої частини Донбасу цікавить лише 5% опитаних, а бойовими діями цікавляться втричі більше (14%).

ДОВІРА ДО ЗМІ ТА МЕДІАГРАМОТНІСТЬ

Респонденти припинять користуватися ЗМІ, якщо вони:

будуть просувати ксенофобські заяви, ворожнечу до людей іншої раси, національності, іноземців (82% проти та лише 3% за використання таких ЗМІ),
виступати за легалізацію легких наркотиків, проституції (82% проти лише 6% за),
підтримувати антидемократичні погляди, заяви протилежні принципам демократії (79% проти та 6% за),
висловлюватися на підтримку людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією (79% проти, 7% за).

Близько двох третин громадян переважно з недовірою ставляться до повідомлень у ЗМІ та соцмережах.
Найпоширенішим способом перевірки сумнівної інформації є пошук повідомлень в інших джерелах:

Таку відповідь обрали 41% опитаних.
29% розмірковують над тим, кому вигідне певне тлумачення події.
23% можуть сприймати певну інформацію як можливу версію подій попри те, що вона може здаватися сумнівною.
Зовсім невелика частка громадян – 8% шукає більше про власника ЗМІ чи автора сумнівної інформації.
Майже 3% звертається до організацій, які перевіряють факти.
Чверть опитаних взагалі не знають, що робити в таких випадках.

Громадяни вважають власників і менеджмент ЗМІ та державу однаково зобов’язаними боротися з поширенням дезінформації та вигадок. Ці варіанти набрали по 46% відповідей опитаних.
Зі значним відривом на другому місці розташувалися самі користувачі. Думку про свій власний обов’язок боротися з фейками поділяє лише 21% опитаних. Ще 11% респондентів покладають таке завдання на громадські організації
Детальний звіт можна подивитися за посиланням.
[sc name=”futerblock” ]

Please support us Газета Слово про Слово on Patreon!