Азербайджан знищує християнські святині в Нагірному Карабасі: звинувачення у «культурному геноциді»
У Нагірному Карабасі зафіксовано знищення двох християнських храмів у Степанакерті, що викликало різку реакцію церковних лідерів Вірменії, які назвали ці дії спробою стерти християнську спадщину регіону. Джерело: Radio Free Europe.
Джерело: The Christian Post
Супутникові дані підтвердили знищення храмів
За даними супутникових знімків, у місті Степанакерт (який Азербайджан називає Ханкенді) було повністю зруйновано Кафедральний собор Святої Богородиці — головний християнський храм регіону. Будівництво собору розпочалося у 2006 році, а освячення відбулося у 2019-му. Під час бойових дій у 2020-х роках його підвал використовували як бомбосховище.
Також підтверджено знесення церкви Святого Якова, збудованої у 2007 році за кошти вірменської діаспори. Разом із храмом були знищені й хачкари — традиційні вірменські кам’яні хрести, що мають важливе духовне значення.
Влада Азербайджану виправдовує демонтаж
Caucasus Muslims Board, релігійна структура, пов’язана з владою Азербайджану, підтвердила, що демонтаж був запланованим. Там заявили, що споруди були «незаконно зведені» під час періоду, який у Баку називають «окупацією».
Представники влади наполягають, що ці дії не слід розглядати як знищення культурної чи релігійної спадщини. Вони також стверджують, що місцеві жителі нібито підтримували знесення будівель.
Вірменська церква говорить про навмисне знищення спадщини
Mother See of Holy Etchmiadzin — керівний центр Вірменської Апостольської Церкви — звинуватив Азербайджан у цілеспрямованій політиці знищення християнських святинь.
Церковні лідери заявили, що це є частиною ширшої кампанії зі стирання вірменської присутності у регіоні.
Лернік Ованнісян, представник церковної адміністрації Арцаху, підкреслив, що такі дії суперечать міжнародним нормам і ставлять під сумнів заяви Азербайджану про релігійну толерантність.
Міжнародний контекст і політична напруга
Ситуація розгортається після того, як у вересні 2023 року Азербайджан встановив повний контроль над Нагірним Карабасом. Після цього близько 120 тисяч етнічних вірмен були змушені залишити регіон.
U.S. Commission on International Religious Freedom колишня очільниця Надін Маенза заявила, що знищення храмів можна розглядати як «культурний геноцид після етнічного очищення».
Водночас прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян утримався від різких заяв, зазначивши, що уряд наразі збирає додаткову інформацію та діятиме обережно.
Висновок
Знищення християнських храмів у Нагірному Карабасі стало ще одним сигналом про загрозу релігійній спадщині в зонах конфлікту. Події викликають занепокоєння щодо захисту святинь, релігійної свободи та збереження історичної пам’яті у регіоні.
Читайте також:
