наука

Нові дослідження ставлять під сумнів автентичність Туринської плащаниці: «витвір мистецтва, а не реліквія»

Відомий у християнському світі об’єкт — Туринська плащаниця — знову став предметом палких суперечок. Цього разу бразильський дослідник Сісеро Мораз (Cicero Moraes), спеціаліст з 3D-моделювання, оприлюднив результати цифрової реконструкції, які вказують на ймовірне художнє походження плащаниці, а не на її використання як реального погребального полотна Ісуса Христа.

Джерело: Christian Today

Що таке Туринська плащаниця?

Туринська плащаниця — це лляне полотно завдовжки понад 4 метри, яке, за християнською традицією, слугувало для поховання Ісуса після зняття з хреста. На ньому видно зображення чоловічого тіла з ранами, які відповідають опису розп’яття у Євангеліях. Для багатьох віруючих це — безцінна реліквія, яка зберігає слід воскреслого Христа.

Попри це, наукові дебати навколо її автентичності тривають десятиліттями. Деякі вчені вказують на точну анатомічну відповідність зображення і наявність пилку, характерного для Близького Сходу, а також сліди групи крові AB, що узгоджується з ранами від розп’яття.

Однак у 1988 році радіовуглецевий аналіз трьох незалежних лабораторій датує плащаницю XIII–XIV століттями, тобто добою Середньовіччя. Це поставило під сумнів її зв’язок з Ісусом, адже до цього періоду не існує достовірних історичних згадок про плащаницю.

Нове дослідження: цифрова реконструкція

Сісеро Мораз провів детальний аналіз, створивши дві моделі зображення плащаниці:

  • одну — на основі справжнього людського тіла,

  • іншу — використовуючи рельєфну скульптуру (низький барельєф).

Висновок: зображення на плащаниці набагато краще відповідає рельєфній моделі, ніж справжньому тілу. Це дозволяє припустити, що плащаниця могла бути створена як художній витвір, а не бути результатом контакту з тілом померлого.

«Зображення на Туринській плащаниці більше відповідає художньому низькому рельєфу, ніж прямому відбитку реального людського тіла», — стверджує Мораз у журналі Archaeometry.

У коментарі Live Science він додав:

«Ця матриця могла бути зроблена з дерева, каменю або металу і пігментована — або навіть нагріта — лише в точках дотику, що й дало такий характерний відбиток».

Читайте також:

Please support us Газета Слово про Слово on Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button