Єврокомісія: Україна має забезпечити юридичне визнання одностатевих пар на шляху до ЄС
Європейська комісія наголосила, що у процесі євроінтеграції Україна повинна гарантувати правовий захист і юридичне визнання одностатевих пар відповідно до стандартів ЄС та рішень ЄСПЛ. Йдеться про виконання зобов’язань у межах переговорів про вступ до Євросоюзу.
Про це стало відомо у відповіді Єврокомісії на звернення громадських організацій щодо законопроєкту №14394 — проєкту нового Цивільного кодексу України.
Що викликало занепокоєння
Правозахисні організації звернули увагу на те, що проєкт Цивільного кодексу передбачає визнання «фактичного сімейного союзу» лише для різностатевих партнерів. Це може позбавити одностатеві пари навіть того часткового правового механізму, який нині існує.
Також у документі пропонується норма про автоматичну недійсність шлюбу з особою, яка змінила стать, без чіткого визначення моменту такої зміни. Правозахисники вважають, що така норма може суперечити рішенням Європейський суд з прав людини та створити ризики дискримінації.
Позиція Єврокомісії
У відповіді Європейська комісія підкреслила, що під час вступу до ЄС законодавство України має відповідати acquis ЄС і стандартам, закріпленим у Хартії основних прав Європейського Союзу.
Окремо наголошено, що відповідно до Дорожньої карти з верховенства права Україна повинна ухвалити закон, який забезпечить юридичне визнання та захист одностатевих пар згідно з рішенням у справі «Маймулахін та Марків проти України».
У Єврокомісії заявили, що й надалі моніторитимуть ситуацію та порушуватимуть це питання під час офіційного діалогу з українською владою.
Контекст для суспільства
Питання юридичного визнання одностатевих союзів в Україні залишається предметом активної суспільної дискусії. Воно стосується як міжнародних зобов’язань держави, так і ширших світоглядних, моральних і правових аспектів.
Для українського суспільства, де значну роль відіграють християнські церкви та традиційні уявлення про шлюб, це питання є чутливим і потребує виваженого публічного обговорення.
Вимога юридичного визнання одностатевих шлюбів як умови євроінтеграції викликає серйозні застереження з огляду на національні інтереси України, її Конституцію та християнську моральну традицію.
1. Конституційний і ціннісний вимір
Стаття 51 Конституції України визначає шлюб як союз чоловіка і жінки. Ця норма відображає не лише правову позицію держави, а й глибоко вкорінене в українському суспільстві розуміння сім’ї як основи демографічної стабільності, виховання дітей і національної тяглості.
Для більшості українських церков — православних, греко-католицьких, римо-католицьких, протестантських — шлюб є богословським поняттям, установленим як союз чоловіка і жінки. Легалізація одностатевих шлюбів прямо суперечить цьому розумінню та ставить державу в конфлікт із позицією значної частини віруючих громадян.
2. Питання національного суверенітету
Європейський Союз не має уніфікованої норми, яка зобов’язує всі країни-члени легалізувати одностатеві шлюби. Сімейне право залишається в компетенції національних держав.
Станом на сьогодні низка країн ЄС не легалізували одностатеві шлюби, зокрема: Польща, Угорщина, Румунія, Болгарія, Словаччина, Литва, Латвія.
Деякі з них також мають конституційні визначення шлюбу як союзу чоловіка і жінки. Це свідчить, що членство в ЄС саме по собі не означає автоматичного впровадження одностатевих шлюбів.
3. Демографічний та соціальний контекст
Україна перебуває у стані глибокої демографічної кризи — різке скорочення населення, мільйони вимушених переселенців, тисячі сиріт через війну. У таких умовах держава має фокусуватися на підтримці народжуваності, зміцненні традиційної сім’ї та створенні умов для відповідального батьківства.
Просування моделей, які не передбачають природного народження дітей, не відповідає стратегічному завданню відновлення нації після війни.
4. Морально-цивілізаційний вибір
Україна веде війну не лише за територію, а й за цінності — свободу, гідність, право жити згідно зі своєю вірою. Християнська традиція є частиною української ідентичності. Примушування держави змінювати базове визначення шлюбу під зовнішнім тиском може сприйматися як втручання у внутрішній моральний і культурний порядок.
Європейська інтеграція важлива для безпеки та розвитку України. Проте вона не повинна означати відмову від власної конституційної моделі сім’ї та духовних засад суспільства.
Україна має право будувати партнерство з Європейським Союзом, зберігаючи свою християнську ідентичність і захищаючи традиційне розуміння шлюбу як союзу чоловіка і жінки.
Читайте також:
