Вибори в Туреччині, важливій країні-мості між Європою та Близьким Сходом, привертають увагу світової спільноти. Туреччина, що зарекомендувала себе як ключовий регіональний гравець, проводить президентські та парламентські вибори.
Джерело: evangelicalfocus.com
Реджеп Таїп Ердоган, найвпливовіша людина в країні з 2003 року (спочатку як прем’єр-міністр, а потім як президент), може втратити свою посаду в неділю 14 травня.
Ердоган здебільшого вважається лідером з авторитарним і популістським стилем, відомим також своїми зусиллями з повернення ісламу в усі сфери культури в країні, де світський, секулярний підхід до політики був нормою.
Але вибори в Туреччині відбуваються на фоні численних проблем з правами людини. Країну критикують за відношення до біженців, особливо після війни в Сирії, коли мільйони людей були змушені шукати притулку в Європі.
На тлі стрімкої інфляції Туреччина все ще намагається відновити південні райони, що постраждали в лютому від землетрусу силою 7,8 бала за шкалою Ріхтера, який повністю зруйнував такі міста, як історична Антак’я (Антіохія). Понад 50 000 людей загинули, і десятки тисяч все ще залишаються без даху над головою. Всілякі місцеві, національні та міжнародні організації працюють на місцях, пропонуючи допомогу та середньострокові рішення, але постраждалі часто висловлюють своє розчарування діями уряду.
Опитування показують, що міжпартійна опозиційна коаліція на чолі з Кемалем Киличдароглу може сподіватися отримати понад 50% голосів і, таким чином, уникнути другого туру. Але підтримка Ердогана також перевищує 40%, і доля перегонів може вирішитися в другому турі через два тижні.
Вибори в Туреччині включатимуть вибори до Національної асамблеї, парламенту країни, де партія Ердогана ПСР володіє найбільшою кількістю місць.
За даними Euronews, майже 1,7 мільйона турків вже проголосували з-за кордону, що, за словами влади, є рекордом.
Становище християн та інших груп
Не всі права людини в Туреччині дотримуються. Країну часто критикують за ставлення до шукачів притулку, особливо після війни в Сирії та втечі мільйонів людей через Туреччину до Європи.
Конфлікт з сепаратистським регіоном Курдистану також став джерелом насильства і міжнародних суперечок.
Релігійна свобода і свобода віросповідання також була обмежена для меншин. Це, очевидно, стосується протестантів, які заявили, що щонайменше 60 пасторів і християнських працівників були внесені до чорних списків і вислані з країни без пояснення причин за останні роки.
Читайте також:
Туреччина, член НАТО, залишається ключовим геополітичним гравцем, який намагається вести переговори між Росією та Україною. Уряд Ердогана також активно намагається приєднатися до нових альянсів у Західній Азії.
У 2022 році Туреччина відновила дипломатичні відносини з Ізраїлем після десятиліття напруженості.
