В Україні збираються скасувати реформу інтернатних закладів
Кабмін оприлюднив розпорядження щодо законопроєкту, прийняття якого фактично припинить реформу інтернатів. Повідомляє у Facebook Микола Кулеба, уповноважений Президента України з прав дитини.
Що ж пропонує Мінсоцполітики?
Насамперед «відтермінувати» до 2026 року припинення влаштування до інтернатів дітей віком до 3-х років, що було передбачено стратегією до 2020, як один із ключових пріоритетів.
За словами Кулеби, саме на дітей цього віку інституційний догляд впливає найбільш травматично.
В Україні у 2019 році 1 639 дітей віком до 3-х років були влаштовані в інтернати.
«Я абсолютно впевнений, що держава має достатньо ресурсу, щоб створити належні умови для цих дітей і не допустити потрапляння їх в заклади», – пише Микола.
Крім іншого, розпорядженням виключаються із реформи 70 % інтернатних закладів системи освіти – це спеціальні та спеціалізовані заклади, у складі яких є пансіон. Що це означає? Фактично, реформа звужується лише до будинків дитини (реформу яких відтерміновують до 2026 року), дитячих будинків-інтернатів системи соціального захисту (для дітей з важкими формами інвалідності) та дитячих будинків системи освіти (в яких станом на 01.01.2020 залишилось 1 057 дітей, що є менш ніж 1 % від загальної чисельності дітей в інтернатах).
Окремі депутати всупереч рекомендаціям Комітету ООН з прав дитини, у яких інституційне розміщення дітей допускається лише у якості крайнього заходу і тільки, якщо це відповідає найкращим інтересам дитини, борються за систему інтернатів з цілодобовим перебуванням в них дітей, вважаючи прийнятним розлучення дитини з батьками.
«Мені було б зрозуміло, якби ці депутати, діючи у найкращих інтересах дитини, разом з Міністерство соціальної політики України, Міністерство освіти і науки України спрямували свої зусилля на зміцнення спроможності системи захисту дітей, щоб спеціальна освіта стала доступною для дитини не шляхом поміщення її в інтернат/пансіон на проживання, а шляхом підвезення дитини до закладу, розвитком інклюзивної освіти, фінансування послуг асистента дитини, харчування дітей, реабілітаційних послуг, запровадження субвенції з державного бюджету на фахівців з соціальної роботи в громадах», – зазначає громадський та політичний діяч.
Також Микола опублікував посилання про те, як живеться дітям в інтернатах:
https://www.youtube.com/watch?v=-gBt6Zwgd0M
Читайте також:
Що насправді говорять випускники таких закладів? Кулеба згадує історію Кирила Невдохи, випускника спеціальної школи-інтернату. Кирило неодноразово говорив, що вважає, що він отримав вирок долі – 10 років перебування у спеціальній школі-інтернаті. «Я пройшов «кола пекла», щоб мати право аж у 20 років здобувати повну загальну середню освіту у звичайній групі» – часто наголошує Кирило. Посилання на пост щодо виступу Кирила минулого року:
https://www.facebook.com/nccyukraine/posts/805922406578069
Станом на 1.01.2020 року у 286 спеціальних закладах освіти перебувало 34 947 дітей, з яких 20 837 там не лише навчалися, а й проживали. У 79 закладах спеціалізованої освіти знаходилося 22 273 дитини, з них 13 611 там проживали.
«Для мене це означає бажання Уряду залишити все, як було раніше, замість того, щоб спрямувати зусилля на розвиток доступних освітніх, медичних і соціальних послуг, зміцнення і збереження сім`ї для дитини. Тобто, є проблема в родині з дитиною (немає доступної послуги, бідність, небажання виховувати дитину тощо) – вези дитину в інтернат!» – підкреслює Микола Кулеба.
Він наголосив, що реформа стосується лише дітей, які живуть в закладах, коли заклад освіти бере на себе функцію утримання, догляду і виховання! Реформа не має на меті ліквідувати заклади спеціальної освіти. Ті, хто говорить, що стратегія покликана знищити такі заклади – просто маніпулюють. Майбутнє інтернатів за стратегією – це перетворення їх на школи без цілодобового утримання дітей. Так, як це відбулося в усіх цивілізованих країнах, пише Кулеба.
«Зміни ж до стратегії, які пропонує Мінсоцполітики, фактично повертають нас у радянське минуле, коли у дитини з інвалідністю не було іншого вибору, як жити в інтернаті, без батьків, та бути ізольованою від суспільства, – продовжив уповноважений Президента України з прав дитини. – Ці зміни також стануть сигналом для новостворених територіальних громад, що послуги вже можна не розвивати, а, як і раніше, просто направляти дітей в інтернати».
Ще одна загроза, про яку написав Кулеба, це те, що у зв’язку з децентралізацією почалося звільнення працівників служб у справах дітей в ліквідованих районах.
Наприкінці публікації Микола Кулеба звернувся до Кабміну Міністрів України та Міністерcтва соціальної політики України:
«Такі дії можна розцінити лише як небажання діяти в інтересах дитини. Це – руйнація системи захисту прав дитини».
