Поезія
Пізнай Його – Степан Коханець
Життя без цілі – бідне! Страшно жити
Без боротьби за щастя для душі.
Ой, скільки в світі сліз гірких пролито!
Тому, що «не подумав, поспішив…»
Хто руку положив свою на рало,
Назад уже свій зір не повертай.
І навіть в час, коли сутужно стало,
Іди вперед – у тебе є мета.
Щасливий той, хто хрест несе покірно,
Кому Голгофа – в царство компас вірний.
Кому Христос тепер спасінням став!
А з Ним завжди так радісно і любо,
Він знає все – обійме, приголубить…
Найбільше щастя – це пізнать Христа!
Більше поезії Степана Коханця:
Степан Коханець