Генетика заперечує дарвінівську теорію виникнення життя з неживого і тільки підтверджує існування Дизайнера і Творця світу, в якому ми живемо.
ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) – осередок біологічної інформації, що лежить в основі процесів формування та розвитку всього живого на нашій планеті. Науці не відомий жоден приклад самовільного виникнення інформації з матерії, і жодній лабораторії в світі не вдалося його показати. Інформація не є частиною або властивістю матерії.
Молекула ДНК складається з двох довгих ланцюжків, закручених в спіраль на зразок гвинтових сходів. ДНК – це полімерна молекула. Її ланками (мономерами) є нуклеотиди. Кожен нуклеотид складається із трьох компонентів, одним з яких є азотиста основа.
У ДНК є 4 види азотистих основ – аденін (позначається А), тимін (Т), гуанін (Г) та цитозин (Ц). В РНК (рибонуклеїнова кислота) замість цитозину присутня інша азотиста основа – урацил. Три нуклеотиди утворюють кодон. Кодон – це одиниця генетичного коду, що кодує амінокислоти – основи білкових молекул, зокрема самої ДНК.
Еволюційна теорія стверджує, що генетичний код є універсальним для усього біологічного різноманіття. Слідуючи усталеній традиції зводити все це різноманіття до «спільного предка», горезвісний атеїст Річард Докінз в своїй книзі «Сліпий годинникар» заявив, що словник ДНК (генетичний код), який складається з 64 літер (азотисті основи), єдиний для всього живого.¹
З розвитком генетики – саме в цій області вчені за останні десятиліття зробили масу найдивовижніших відкриттів, що практично в унісон кричать про розумний дизайн життя – дарвінівська теорія еволюції все більше втрачає позиції в науковому світі.
33 – це число на сьогодні (!) відомих різновидів генетичного коду в живих організмах. Ця цифра задокументована в Національному центрі біотехнологічної інформації (NCBI).² Тобто твердження про якусь собі універсальність абсолютно ненаукові.
Чим далі – тим цікавіше. Вчені-генетики ще більше відкривають надзвичайну складність інформаційної складової живих організмів. Ось три дослідження за останні десять років. В одному з них було показано, що існує інший набір кодів, які накладаються на кодон, що сам є кодом. Ці набори – фактори транскрипції, що контролюють експресію генів. Дослідники назвали їх дуонами.³
Пройшло не так багато часу й було виявлено ще один набір кодів кодону, який контролює швидкість утворення білка.⁴
Згодом виявилося, що двох наборів додаткових кодів недостатньо, і наступне дослідження виявило третій набір кодів в кодонах, який на цей раз регулює швидкість копіювання РНК.⁵
І до всієї цієї складності додається фінальна складова! Ще одне дослідження показало, що існує четвертий код, який контролює третю змінну основу в кодоні (нагадаю, що кодон – це триплет з трьох азотистих основ).⁶
Клітина подібна на завод, на якому виготовляють різні вироби. Всі виробничі лінії потребують постійного постачання деталей, а процеси мають бути ідеально організованими. На цю складну координацію та розподіл ресурсів впливає третя основа в кодонах. А отже, четвертий код пов’язаний із контролем загальної ефективності виробництва білка клітини.
Читайте також:
І вірогідно, це тільки початок великих відкриттів. Геном – цей найдивовижніший винахід Творця – тільки починає відкривати свої таємниці. І вся ця складність, яку навіть важко собі уявити, повинна була виникнути випадково (згідно з теорією еволюції) як результат сліпих та ненаправлених процесів?
На закінчення приведу слова генетика-еволюціоніста професора Крейга Вентера (який розшифрував геном людини). Під час дискусії на науковому форумі в Інституті Аризони Вентер сказав:
«Спільне еволюційне дерево життя – це застарілий артефакт попередніх наукових досліджень, і він не витримує критики… не існує дерева життя».⁷
Генетика заперечує дарвінівську теорію виникнення життя з неживого і тільки підтверджує існування Дизайнера і Творця світу, в якому ми живемо.
Більше статей про креаціонізм Ви можете знайти на сайті Креацентру Планета Земля: https://creacenter.org/uk
Посилання:
- 1986, Richard Dawkins, The blind watchmaker, New York:W.W. Norton & Company, 1986,
р. 270
- NCBI, The Genetic Codes
- Stergachis, A. B. et al. 2013. Exonic Transcription Factor Binding Directs Codon Choice and Affects Protein Evolution. Science. 342 (6164): 1367-1372.
- D’Onofrio, D. J. and D. L. Abel. 2014. Redundancy of the genetic code enables translational pausing. Frontiers in Genetics. 5 (140): doi: 10.3389/fgene.2014.00140.
- Zhou, Z., et al. 2016. Codon usage is an important determinant of gene expression levels largely through its effects on transcription.Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, doi: 10.1073/pnas.1606724113
- Frumkin, I. et al. 2018. Codon usage of highly expressed genes affects proteome-wide translation efficiency. Proceedings of the National Academy of Sciences.Published online before print May 7, 2018.
- Дискусію можна подивитися на http://thesciencenetwork.org/programs/the-great-debate-what-is-life/what-is-life-panel
