Жили два брати. Одного разу, будучи ще зовсім юними, вони вкрали кілька свиней. Їх швидко знайшли й викрили. У селі, в якому вони жили, це суворо каралося. Їх покарали: нанесли їм на лоб клеймо – дві великі літери СВ, що означало «свинячий вор» (злодій).
Після цього їхнє життя в селі перетворилося на справжній кошмар. Один із братів не витримав цього і поїхав у далекі краї шукати кращої долі. «Там мене ніхто не знає, – вирішив він, – почну життя з початку».
Але, на жаль, у нових краях не знайшов він щастя. Клеймо, яке було в нього на лобі, ніде не давало йому спокою.
А другий брат вирішив, що від себе не втечеш. Що зроблено, те зроблено. «Краще я залишуся у своєму селі й зроблю все, щоб заслужити повагу сусідів!» – вирішив він.
Минуло багато років. Брат щасливо жив у своєму селі. Він прославився як чесна, добра, чуйна людина. Він допомагав усім за кожної можливості. Його дуже любили односельці. Оскільки минуло багато часу, всі забули про клеймо «СВ». Якось раз один маленький хлопчик запитав у своєї мами, чому у дядька на лобі дві літери СВ і що вони означають.
Мама не роздумуючи відповіла:
– Цей дядько, синочку, допомагає людям. По-моєму, літери СВ на його лобі означають, що він «СВЯТИЙ»!
