Домашня » Блог Себастьяна Тегзи » Спасіння від вузьколобості, або інтелектуальний снобізм

Спасіння від вузьколобості, або інтелектуальний снобізм

0
Поширень
Pinterest WhatsApp

Я схиляюся перед щирою і смиренною вірою простих людей, і терпіти не можу інтелектуальний снобізм та зарозумілість. Для мене більшою радістю є спілкування із неграмотним селянином, який любить Господа, ніж з академіком, який не знає Бога. Від благочестивого селянина я можу навчитися більше, ніж від духовно мертвого теолога. Але в жодному разі я не вважаю неуцтво саме собою за велику духовність.

Релігійне невігластво мене відштовхує не менше ніж вчена зарозумілість. Переконуюся раз у раз, що від вузьколобості та мракобісся слід триматися на відстані. На мою думку, антиінтелектуалізм – це прояв тої самої гордості, що й інтелектуальний снобізм. Небажання бачити, що відбувається за межами твого маленького світу, невміння вчитися і розширювати свій кругозір, нездатність чути протилежну точку зору – це далеко не та чеснота, якою повинен відзначатися християнин. Так мені здається. І я цілком погоджуюсь із Вільямом Темплом, який слушно відмітив: «Якщо наше уявлення про Бога хибне, то чим побожнішими ми стаємо, тим небезпечнішими виявляємось для себе і для оточуючих».

До речі, невігластво – це моральна проблема, а не інтелектуальна. Одна справа, коли людина немає достатніх здібностей та можливостей для навчання, але мислить про себе «скромно, мірою віри, як Бог наділив кожному» (Рим.12:3), а зовсім інше, коли людина отримала якусь духовну грамоту і одразу робиться знавцем у всьому, хоча світу Божого далі свого болота вона не бачить. Все це приводить до сектантства і викривленої релігійності. А це вже річ серйозна і далеко не невинна, адже «релігійна патологія – найбільш небезпечне захворювання людської свідомості». (Йозеф Ратцінгер) З цього народжуються негативні стереотипи, чорні легенди і покалічені душі. «Невіруючі – це дрова для пекла», «католики – це ті, хто катують», «папа римський – антихрист», «баптисти – це сектанти, які змивають хрест у річці», «п’ятидесятники – біснуваті», «Кальвін – кровожерний, Лютер – одержимий» – всі ці міфи це плід злої і хворої релігійної свідомості, незалежно до якого табору людина належить. І хоча Писання вчить нас бути безсторонніми і судити праведним судом, та ми і далі встановлюємо німби для своїх, а чужим малюємо роги.

Все це докорінно суперечить навчанню Христа, який критику обертав насамперед на своїх, а не на чужих. Розмова із самарянкою всупереч існуючим традиціям, притча про милосердного самарянина на фоні святенництва єврейського священика і левіта, похвала римського сотника, великої віри якого Христос не знайшов у цілому Ізраїлі – все це революційні заяви і погляд за межі забору, який відділяв Ізраїль від інших народів. Євангеліє несумісне із релігійним невіглаством і конфесійною вузьколобістю. Євангеліє розламало мур юдейського святенництва і мракобісся. І воно робить так і сьогодні, і робитиме завжди. Конфесії, які закупорюються в собі, стають затхлим болотом. Тому так важливо розуміти, що вірність євангельському ісповіданню не виключає людяності та діалогу. «Спасіння від юдеїв» – каже Христос самарянці, але при цьому розмовляє з нею всупереч усім існуючим табу. Євангеліє проганяє страх і робить можливим зустріч.

Приєднатися до нас у Facebook  Twiter   Instagram

Підтримайте розвиток сайту "Слово про Слово"

Slovoproslovo.info – Газета “Слово про Слово є неприбутковим проєктом і працює коштом пожертв.

 Ми прагнемо забезпечити якісну незалежну християнську журналістику, якій ви можете довіряти. Але на те, що ми робимо, потрібно багато важкої праці, часу та грошей.

 Просимо вас фінансово підтримати розвиток та діяльність цього інформаційного християнського ресурсу.

Попередня Стаття

Вчені вимагають скорочення населення через ситуацію з кліматом

Наступна Стаття

РЄПЦУ стривожена зростанням неправомірних дій та провокацій силовиків

Без коментарів

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *