Блог Дмитра Бінцаровського

Що означає для України рухатися на Захід? Що взагалі таке «західні цінності»?

Тут необхідно провести чітке розрізнення між двома групами «західних цінностей». Інакше нам не уникнути непорозумінь і розчарувань.
До першої групи входять цінності, завдяки яким постала сучасна західна цивілізація як така. Це зокрема:

  1. Повага до свободи й гідності людини
  2. Верховенство права
  3. Демократія
  4. Розподіл влади, система стримувань і противаг
  5. Вільна ринкова економіка

Перелік можна доповнювати.
Коли Україна проголосила з 90 років рух на Захід, метою були саме ці цінності.
Деякі з них (наприклад 3 і 4) у нас великою мірою утвердились (а коли опинялись під загрозою, це породжувало Майдан), інші (особливо 2) − ні.
Однак потрібно розуміти, що і сам Захід еволюціонує. З кінця 60-их, але особливо в останні 20 років в ньому утверджується інша група цінностей. В них на перший план виходить самовираження людини, її самореалізація, унікальність, автентичність. Для сучасної західної людини головні питання − це знайти свою ідентичність, бути собою і бути прийнятим іншими (суспільством) «такою/таким, як я є» (тобто таким, яким я себе знайшов/ідентифікував). Те ж, що перелічено вище як цінності 1−5, сприймається на Заході як належне і не є предметом великої дискусії.
Саме ці зрушення, споріднені з сексуальною революцією, поставили на Заході на перше місце ЛГБТК+ проблематику.
Змішування цих двох груп цінностей в одну або взагалі їх ототожнення є контрпродуктивним для західної інтеграції України з трьох причин:

  1. це дозволяє прибічникам проросійського курсу зводити всі західні цінності до другої групи і, відповідно, змальовувати Європу як «гейропу»;
  2. багатьох прозахідних українців друга група цінностей відштовхує і змушує сумніватися у власному прозахідному виборі;

(3) цінності самовираження все одно важко утвердити у суспільстві, зорієнтованому на виживання (я не дуже люблю World Values Survey, але в цьому випадку його термінологія може бути корисною). Звичайно, в Україні трапляються люди, які насамперед зосереджені на віднайденні і утвердженні «справжнього себе». Припустимо, один з таких людей зрозумів, що насправді він − жінка, якій просто не пощастило народитися в тілі чоловіка. Однак у суспільстві виживання його «пошук і віднайдення себе» не зрозуміють ані пенсіонерка, яка виросла в зовсім іншому світі, ані молоде подружжя, яке мусить повністю зосередитись на роботі, а тому не має часу ні для подібного «пошуку» самих себе, ні для того, щоб оцінити і прийняти «пошук» інших.
І якщо ЛГБТК+ ідеологія просувається у нас ще не так, як цього хотілося б її прибічникам, то це пояснюється не стільки браком поваги до інакшості (українців, між іншим, не варто змальовувати ксенофобами: російськомовні приймають україномовних і навпаки, на релігійному і етнічному ґрунті теж великих конфліктів нема), скільки тим, що суспільство не настільки переймається самовираженням, оригінальністю чи автентичністю, щоб відмовлятися заради цього від традиційних − в тому числі і для Заходу! − уявлень про шлюб, сім’ю та людську природу.
Рух України на Захід мав би бути рухом саме до цінностей першої групи. Саме вони дозволили б модернізувати країну. Можливо, після цього ми стали б більш відкритими до цінностей другої групи. А може й ні.
Читайте також:

Нав’язування ж цінностей другої групи саме зараз є не просто згубним, але й нечесним.
Бо більшість українці прагнуть у Європу не для того, щоб їх життя стало «автентичним», а для того, щоб воно стало гідним.

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Дмитро Бінцаровський

PhD (Теологічний університет м. Кампен, Нідерланди). Працівник Євангельської реформатської семінарії України та Теологічного університету м. Кампен. Автор книги "Історія сучасного богослів'я".

Схожі статті

Одне повідомлення

  1. Сучасна Європа вже, по суті, і перетворилася в цю “Гейропу”. На превеликий жаль…
    Крім того, недавні президентські вибори-2020 в США, які супроводжувалися цими – масштабними і цинічно-зухвалими порушеннями, шахрайствами і фальсифікаціями, наочно висвітили й довели цю сумну й тривожну реальність, що ота – “перша група” цінностей в країнах сучасної західної (секулярно-ліберастної) “цивілізації” (де-факто) перетворилася майже на ФІКЦІЮ!
    І нинішні – безбожно-глобалістські і гомофільні бюрократи ЄС посилено нав’язують Україні – якраз і лише – ці “другі” цінності…
    Так що наразі нам, українським громадянам, шукати й переймати щось там, на теперішньому Заході, майже НІЧОГО!
    А, тим паче, – у нашої північно-східної сусідки (країні-агресорі)…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button