День йоги: що це таке, чи сумісна вона з християнством?

Сьогодні, 21 червня, відзначається Міжнародний день йоги. Що собою являє йога? Чи сумісна вона з християнським світоглядом і практикою, що про це говорить Біблія?
Джерело:
- inlviv.in.ua
- ieshua.org з посиланням на charismamag.com
Історія Дня йоги
День йоги встановила Генеральна Асамблея ООН у 2014 році. В Україні цей день відзначають з 2015 року. Головним координатором святкування в Україні є Українська Федерація Йоги.
Чому 21 червня? Запропонувала Міжнародний день йоги відзначати саме в цей день Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді. Вона звернулася з відповідною пропозицією до ООН, оскільки 21 червня – найдовший день в році (день літнього сонцестояння) у Північній півкулі й має особливе значення у багатьох частинах світу.
Розберемося з практикою йоги детальніше
Людство живе в дуже напруженій культурі, яка постійно шукає шляхи відпочити й розвіятися. Багато лікарів або експертів, які займаються питаннями здоров’я, порадять один метод: медитувати.
Пропонуючи медитувати, вони мають на увазі східну форму медитації: медитація Дзен, трансцендентальна медитація, йога, китайська або індуїстська медитація, керована медитація, які беруть свій початок в русі «Нью Ейдж» і в східних релігіях.
Медитація, або молитовне роздумування, про який Бог говорив у книзі Ісуса Навина 1:8, сильно відрізняється від східних медитацій. Хто бере участь в будь-якій формі медитації, відмінної від біблійних, широко відкриває двері для демонічного впливу.
Бог може гніватися, коли змішується християнське вчення з будь-яким іншим релігійним вченням.
У Старому Завіті Бог говорить:
«Коли Господь, Бог твій, вигубить народи, куди ти входиш, щоб посісти їх перед собою, і посядеш їх, і осядеш у їхньому Краї, то стережися, щоб не впасти до пастки за ними, коли вони будуть вигублені перед тобою, і щоб не шукав ти їхніх богів, говорячи: Як служать ті люди богам своїм, то зроблю так і я. Не зробиш так Господеві, Богу своєму; бо всяку гидоту, яку Господь зненавидів, робили вони богам своїм, бо навіть синів своїх та дочок своїх вони палять в огні для богів своїх. Кожне слово, що я наказую його вам, будете додержувати виконувати, не додаси до нього, і не відіймеш від нього» (Повторення Закону 12:29-32).
Всюди в Біблії Він називає Себе ревнителем.
Він заповів зберігати поклоніння чистим і незабрудненим поклонінням іншим богам. Хтось може заперечити: «Але я не використовую інших форм поклоніння». Хоч би що там було, християни повинні прославляти Бога, і якщо що-небудь, щоб людина не робила, не прославляє Бога – але, використовується для прославляння іншого бога – необхідно відразу відмовитись від цієї ідеї й усунути з життя.
Це стосується і йоги. Навіть християни можуть використовувати форму вправ, аби зняти стрес. Якщо досліджувати походження практики йоги і її значення, можна побачити, чому йога не може мати місця в житті людини, яка сповідує християнство.
Проте, як будь-яке інше християнське вчення, біблійні вправи повинні бути частиною нашого повсякденного життя: вимовляти Слово, промовляти його для себе, міркувати над ним, представляти, як наше життя має йому відповідати.
Як східна медитація відрізняється від біблійних вправ?
- Східна медитація спустошує свідомість. Біблійне молитовне роздумування наповнює свідомість і дух Словом Божим. Спустошення свідомості насправді небезпечна річ, бо дає ворогові місце для наповнення його брехнею. Попри те, що єврейське слово, що переводиться як медитація, фактично означає вимовляти або бурмотіти, практично воно протилежне східному роздуму. Біблійні вправи наповнюють свідомість Словом Бога і зміцнюють дух віруючої людини.
- Східна медитація сфокусована на ЕГО: концентрація на собі, на власному внутрішньому світі, самореалізації, диханні, фізичних відчуттях і емоціях. Ворог буде робити все можливе, щоб перешкодити людині зосередити увагу на Христі. До того ж його найбільший обман – це гордість або звеличення себе. Біблійні вправи концентрують увагу з себе на Ісусі Христі.
- Східна медитація шукає звільнення від стресу. Але проблема культури не в стресі. Стрес − це тільки симптом більш глибоко проблеми: гордості. Тривога, страх, перфекціонізм… − це все має своє коріння в гордості й це все є причиною стресу. Але Бог хоче, щоб віруючі люди щодня ходили у вірі, яка приносить мир, незалежно від обставин. Ісус сказав: «Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!» (Івана 14:27).
У пошуках спокою, який допоможе полегшити будь-які обставини, що призводять до стресу, християни не повинні звертатися абсолютно ні до чого іншого, тільки до Ісуса Христа.
- Східна медитація зосереджена на людині, що тримає все під контролем. Східна медитація практикує надію на себе, як засіб здобування миру, спокою і єднання з божеством – початковий обман: «і станете ви, немов Боги» (Буття 3:5). Біблійне молитовне роздумування нагадує нам, що Бог всемогутній, і коли Він тримає все під контролем, ми можемо бути абсолютно спокійні, знаючи, що Його задуми будуть виконані. Східна медитація скидає Бога і ставить на Його місце занепалу людину.
- Східна медитація це тільки втеча від дійсності. Шукаючи вищий рівень свідомості або змінений стан свідомості, ви можете уникнути стресу і вступити в нову сферу єдності з божеством. Але фактом залишається те, що одного разу, повернувшись до своєї попередньої свідомості, ми виявимо, що причина нашого стресу і раніше там. Біблійна медитація не пропонує нам втечу від реальності, але через Духа Святого вона дає нам надприродну силу пройти крізь «вогонь і воду» до світу, знаючи, що Бог тримає під контролем будь-яку ситуацію. Нам не потрібно уникати наші проблеми; Вірою ми проходимо через них, сприймаючи їх як радість, знаючи, що випробування нашої віри дає терпеливість.
- Східна медитація маніпулює обставинами, щоб принести спокій. Використовуючи атмосферу, об’єкти, тишу, техніку дихання й інше, люди можуть увійти в медитативний стан. Це маніпуляція обставинами й атмосферою. А дитя Боже може міркувати над Словом Бога в будь-який час, в будь-якому місці, незалежно від ситуації або обставин, тому що у віруючого є вільний доступ до Божого престолу. Насправді християнин є храмом Бога, і Його Святий Дух живе в християнині. Тому віруючій людині ніколи не треба маніпулювати ситуацією, щоб відчути спокій. Християнин просто згадує обітниці Слова Божого і покладає свою віру і довіру на Нього.
Як практикувати біблійне молитовне роздумування
Господь говорив з Ісусом Навином, і сказав:
«Нехай книга цього Закону не відійде від твоїх уст, але будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі. Чи ж не наказав Я тобі: будь сильний та відважний? Не бійся й не лякайся, бо з тобою Господь, Бог твій, у всьому, де ти будеш ходити» (Ісус Навин 1:8-9).
Значення єврейського слова Хага (в українському перекладі «повчайся, роздумувай») – це вимовляти, бурмотіти, міркувати, представляти або складати план.
Читайте також:
Біблійні вправи – це вимова, яка повторює Слово Боже. Це також включає уявлення і використання свідомості для планування того, як можна втілювати Слово Боже в житті.
Це можна робити, беручи вірш зі Слова і повторюючи його для себе, досліджуючи кожне слово й уявляючи, як застосувати його в житті.
Якщо християнин зробить біблійний роздум частиною щоденного розпорядку, вимовляючи, промовляючи Слово Боже й уявляючи, як можна перетворити своє життя відповідно до нього, така людина побачить, що життя зміниться, і Господь обіцяє, що у такій людині «шлях буде сприятливим», і вона матиме «щастя та успіх».







