Відповідь Михайлу Назаренку на його критику нового перекладу Нового Завіту. Частина 1

В особистому блозі он-лайн газети «Слово про слово» вийшов допис Михайла Назаренка «Аналіз тексту Євангеліє від Матвія Нового Завіту в перекладі Юрія Попченка», у якому автор піддав переклад жорсткій критиці. Те, що переклад сподобається не всім, – очікувано. Багато хто звик до того перекладу, яким користується, і комусь нелегко перейти на якийсь інший. Але такої огульної, нищівної і злобної критики нового перекладу я не чекав. Автор статті настільки стурбований ним, що закликає призупинити працю над Старим Завітом. Що ж його так збентежило в новому перекладі? У запропонованій серії статей я постараюся розібрати критику брата Назаренка.
Спочатку зазначу, що це поки єдиний критичний відгук про цей переклад. Решта – дуже схвальні. Наведу деякі з присланих мені через меседжери чи соцмережі:

«Отримала свій примірник Нового Заповіту. Дуже вам вдячна за цю працю. Отримала неймовірне задоволення від сьогоднішнього ранішнього читання. Послання апостола Павла зазвучали простою зрозумілою мовою, так, ніби ми з ним сучасники. Зник отой туман, який був над Біблійними текстами через неприродні для сучасного вуха слова. Тексти набули тієї доступності, що її вкладали автори, дбаючи про паству не з мудрих та вчених, а з простих і щирих. Це дійсно неймовірний подарунок усім дітям Божим в Україні».
Ірина Тищенко, керівник дитячого служіння церкви ЄХБ “Алмаз”, Київ.

 
«Юрію, добридень! Читаємо твій переклад усією сім’єю. Просто, зрозуміло, легко. Особливо подобається моєму чоловікові, який довго шукав для себе точний і зрозумілий переклад. Слава Богові за твою працю! Я за твоїм перекладом маю особливу насолоду читати Євангелія. Читаю непоспіхом, не  хочеться повертатися до Огієнка:)»
Світлана Филипчук, філолог-україніст, релігієзнавець, кандидат історичних наук, доцент кафедри культурології та філософії Національного університету «Острозька академія»

«НЗ сподобався, дуже хороший переклад. Збираюся про це написати».  «Я прочитав. Прекрасний переклад».

Юрій Павлович Чорноморець, доктор філософських наук, професор кафедри богослов’я та релігієзнавства НПУ ім. Драгоманова, український релігієзнавець і філософ, голова спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій із спеціальностей «богослов’я» та «релігієзнавство».

• Новий переклад Нового Завіту – презентація 21 березня у Києві
• Переклади Біблії українською мовою

Перш ніж ми розглянемо конкретні претензії брата Назаренка до нового перекладу, хочу висловити загальне враження від його статті.

1. Тон статті – роздратований і гнівний. Автором очевидно керують емоції, тому наукової об’єктивності в цій критиці не слід шукати.
2. Автор зізнається, що не вивчав «стародавніх та класичних мов», тому йому «важко щось говорити з погляду точности перекладу до мови оригіналу». Розписавшись у своїй некомпетентності, він попри це розкритикував низку місць у Матвія.
3. Автор робить деякі заяви на підставі свого незнання. Наприклад, він стверджує, що переклад не проходив апробацію, що перекладач не співпрацював з церковними установами тощо. Але це не відповідає дійсності. Отже, автор не особливо переймається правдивістю у своєму викладі.

А тепер – до суті справи. Почнемо з третього пункту.
На початку статті автор висловлює думку, що перекладач Нового Завіту здійснював свою працю сам по собі, не співпрацюючи з іншими:
«Чи повідомляв Юрій Попченко і чи співпрацював з мовними і церковними інституціями в Україні, зокрема з Українським Біблійним Товариством, про це я не знаю. Чи проходив переклад апробацію мовників і теологів, зокрема у баптистському братстві? Смію думати, що ні…»
«Юрій Попченко настільки квапився опублікувати свою працю, що напевно не поцікавився думкою бодай самих євангельських християн-баптистів, до яких я належу, як і він».
Замість того, щоб стверджувати те, чого не знає, автор мав би поцікавитися про це у перекладача. Але він не схотів цього зробити. А якби зробив, то почув би ось що.
З цим проектом євангельські віруючі знайомі з кінця 2008 року. Саме в цьому році в мене відбулася низка зустрічей з керівництвом Українського біблійного товариства (УБТ). Президент УБТ Григорій Іванович Комендант зустрів новий переклад з великим ентузіазмом (на той часу було видано Євангеліє від Іоана). Співпраця тоді не склалася, тому що УБТ працювало над іншим проектом – перекладом Турконяка – і робити два переклади одночасно для однієї установи було нелогічно.
Тому Григорій Іванович Комендант запропонував здійснювати його під егідою Ради євангельських церков. На початку 2009 року відбулося засідання цієї Ради, на якому розглядалося питання фінансування перекладу.  На жаль, українські церкви не готові були проголосувати за нього гривнею, а натомість порадили просити допомоги в діаспорних церквах. Від ВСО ЄХБ я отримав рекомендаційний лист, в якому керівництво союзу висловило підтримку перекладу і просило віруючих підтримати його молитовно і фінансово. У вересні 2009 на 64 з’їді Об’єднання українських баптистських церков у США було прийнято рішення підтримувати цей проект фінансово і призначено шістьох братів (три з США і три з України) для редакційної комісії. Попри мої намагання залучити членів комісії до співпраці, активної участі з їхнього боку не було.

Переконаний у необхідності колективної праці над перекладом, я продовжував залучати інших до співпраці. Деякий час у редагуванні брала участь Арібжанова Ірина Миколаївна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри сучасної української мови Національного університету імені Тараса Шевченка. Увесь час у редакційну колегію входила Анна Ананченко (Крокіс), магістр української і класичної філології, кандидат філологічних наук, у минулому доцент кафедри загального і порівняльного мовознавства та новогрецької філології Київського національного лінгвістичного університету. Пізніше долучилися філологи-україністи І. В. Назарук і О. В. Рудник.
У 2016 році я провів низку презентацій перекладу у церквах ЄХБ і залучив до опитувань про варіанти перекладу того чи іншого місця 55 пасторів, проповідників, керівників об’єднань церков, викладачів семінарій, філологів тощо. Було проведено 63 опитування, отримано й опрацьовано сотні відповідей, які були враховані при підготовці пробного видання Нового Завіту.
У 2017 році вийшло пробне видання усього Нового Завіту, яке було поширене серед євангельських служителів для отримання відгуків. Ми отримали зауваження до всього Нового Завіту або до якоїсь його частини від 29 пасторів, проповідників, викладачів семінарій, філологів. Також була створена Вайбер-група для обговорення редагування пробного видання, в яку ввійшло близько 70-ти осіб. Упродовж  2,5 років у цій групі була написана 61 стаття з проблемних питань перекладу, проведено більше сотні опитувань і обговорень. Результати цього всього були враховані при підготовці остаточного видання.
Як бачимо, брат Назаренко глибоко помилявся. Сподіваюся, що брат визнає свою помилку і попросить вибачення за подання неправдивої інформації.
Продовження читайте в статті “Прийняли рішення”, Матвія 27:1. Відповідь Михайлу Назаренку. Частина 2″
ЗАМОВИТИ НОВИЙ ЗАВІТ

Please support us Газета Слово про Слово on Patreon!