РелігіяХристиянські новини

Відбулася Всеукраїнська наукова конференція. Розглядали питання щодо перекладу Біблії

26 листопада на базі Острозької академії відбулася Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю «Біблія у сучасному глобалізаційному світі». Через онлайн-платформу «Цінності» промовці представили результати своїх напрацювань. Конференція відбулася у рамках «Всесвітнього року Біблії-2020». Повідомляє Світогляд.
 У вступному слові Василь Жуковський, який є доктором педагогічних наук, професором, керівником науково-дослідної лабораторії християнської етики, психології та педагогіки Національного університету «Острозька академія», головою громадської організації «Всеукраїнська асоціація педагогів і психологів із духовно-морального виховання», сказав, що мета зустрічі в тому, щоб проаналізувати роль Святого Письма у сучасному глобалізованому світі, спонукати до Його вивчення та використання.
А доктор філософії, засновник і директор Міжнародної теологічної освітньої мережі (Орландо, США), засновник і директор Інституту реформації (Саффолк, Англія) Брюс Л. Андерсен, зазначив, що кожен українець може звертатися до Біблії як для особистого зростання, так і для розробки політичних і моральних ідей світської та державної політики.
У своїй доповіді Брюс А. Літтл, доктор філософії та почесний професор філософії, підкреслив, що історія навчає, що християни на перше місце ставлять прагнення бути вірними Богові, а не світові.
Він впевнений, що про Біблію варто думати, як про правдиві твердження щодо природи реальності… Це той інструмент, яким кожен повинен вимірюватися на істинність.
Читайте також:

Доктор теології, завідувач кафедри біблеїстики Інституту ґенези життя та Всесвіту Валерій Громов говорив про роль сучасного адекватного перекладу Біблії в реформації церкви та суспільства.
Він зазначив, що «завдання перекладачів Святого Письма полягає в тому, щоби не розділяти християн, а об’єднувати їх у велику Божу родину».
Валентин Синій, який є ректором Вищого духовного навчального закладу «Таврійський християнський інститут», директором місії «Перекладачі Біблії України», аспірантом Національного педагогічного університету імені Драгоманова, один із пасторів Церкви Христа Спасителя (Херсон), висвітлив тему про переклад Біблії як інструментарій розвитку в усних культурах сучасного світу.
За його словами, розуміння взаємовідносин Бога та культури є передумовою для місіонерської роботи.
Валентин зазначив, що серед сучасних антропологів і місіологів, які є християнами, превалює бачення того, що Бог перебуває за межами нашої культури, але працює через неї та може досягати суспільства. Таким є Боже ставлення до культури. Його усвідомлення спонукає християн перекладати Святе Письмо різними мовами світу та брати участь у місіонерстві, пов’язаному з цією діяльністю.
Також у промовця взяли інтерв’ю, на якому він поділився думками про те, як робота перекладачів Біблії у світі та насамперед в Україні впливає на збереження культури та мови – її ключового чинника.
На запитання про те, що спонукало на початку 90-х років минулого століття ЮНЕСКО звернути увагу на таку проблему, як вимирання мов, Валентин відповів, що внаслідок глобалізації світу деякі малопоширені мови втрачають уживаність, адже їх носії для спілкування між собою використовують державну мову чи певну іноземну, що слугує для комунікації між народами.
За його словами, у 1992 році у канадському місті Квебеку відбувся Міжнародний конгрес лінгвістів, головною темою якого стали мови, що знаходяться на межі зникнення. Того ж року чинний при постійному міжнародному комітеті лінгвістики Комітет з мов, які зникають (CIPL), провів у Парижі зустріч під егідою ЮНЕСКО за участю найавторитетніших фахівців. З ініціативи австралійського лінгвіста Стівена Вурма було прийнято план про збір і публікацію даних про мови, які вимирають.
В інтерв’ю він зауважив, що для збереження мови від вимирання потрібні культурні пам’ятки насамперед літературні. Серед них основними є священні писання. Це стосується різних світів: і ісламського, і буддистського, і християнського тощо. Народ, який не має такої власної літературної пам’ятки, як правило, потрапляє під ризик зникнення через загрозу вимирання його мови.
Щодо питання наскільки доступна Біблія у світі, промовець підкреслив, що необхідність доносити Біблію в усній і письмовій формі визнає Об’єднане біблійне товариство з огляду на велику кількість усних культур. Сучасний світ нараховує приблизно 6909 мов, але тільки у 674 із них (тобто у менш ніж 10%) Святе Письмо перекладене повністю.
Він зазначив, що на це особливо важливо звернути увагу нині, коли завершується «Всесвітній рік Біблії-2020». Переклад Євангелія або інших частин Біблії власною мовою є у 3200 народів, завдяки чому відповідні мови здатні мати літературні пам’ятки для збереження культури, не лише письмової, а й усної.
Однак у представників приблизно 1600 народностей, населення яких сукупно складає 160 мільйонів людей, відсутнє жодне слово, перекладене із Біблії рідною мовою. Це одні із найбідніших народів у світі, а також народи, які потрапляють під загрозу зникнення мови. З одного боку, з точки зору пасторської роботи, вони виявляються без Євангелія, без доступу до світової церкви, без доступу до духовного вчення. З іншого боку, кожен із цих народів втрачає можливості зберегти свою мову, сказав Валентин.
Ректор впевнений, що для представників науки та церкви, до числа яких належить й він, дуже важливо усвідомити власну відповідальність за проведення місіонерської роботи через переклад Святого Письма для народів, які існують і без Біблії, і без церкви.
Він нагадав, що дороговказом для нас усіх слугує настанова Ісуса Христа Його учням: «Тож ідіть і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів» (Від Матвія 28:19-20).
Наразі у світі наукові спільноти перекладають Біблію й інші літературні пам’ятки у 2400 мовних групах. За його словами, шкода, що в деяких країнах, зокрема, кавказького регіону, певні народи втрачають свою мову лише тому, що там не наважилися займатися перекладом і грамотністю всередині цих народів. Сказане стосується, наприклад, сванів – субетнічної групи грузинів, які втрачають свою мову і спілкуються переважно грузинською.
На питання про те, якою є ситуація в Україні, ректор відповів, що проблема зникнення мови в нашій країні стосується, зокрема, кримських татар і зумовлена їх депортацією – насильницьким виселенням кримськотатарського народу з його історичної батьківщини – з Криму. Мова кримських татар вважалася мертвою аж до 1991 року, коли вони отримали змогу відновлювати свою культуру.
Завдяки зусиллям науковців, яких підтримали Біблійне товариство України, Pioneer Bible Translators International і низка міжнародних організацій, кримськотатарський народ отримав Писання своєю мовою. Спочатку це були окремі книги Біблії, повний переклад якої вперше в історії вийшов у 2016 році, що дозволило допомогти кримськотатарському народу у відродженні мови. Вона, до речі, ще входить до переліку тих, яким загрожує зникнення, сказав він.
А щодо тих мовних груп, зокрема, ромських, які в Україні перебувають під ризиком вимирання в Україні, Валентин зазначив, що розв’язання цієї проблеми впродовж понад 4-х років займається місія «Перекладачі Біблії України» за підтримки Вищого духовного навчального закладу «Таврійський християнський інститут». Ведуться роботи з перекладу книг «Євангеліє від Луки» та «Діїапостолів» кількома мовами, серед яких – влашська, сервікська, закарпатська та кримська.
Восени 2020 року вийшла друком книга «О Лошано Гаюэри катар Лука – Євангеліє від Луки» – видання Канонічного Євангелія, вперше у світі виданого кримсько-ромською мовою.
Презентація результатів цієї праці відбулась вже у таких містах, як Ірпінь, що на Київщині, й Одеса.
Завершуються роботи з озвучення кримсько-ромською мовою фільму «Ісус». Окрім цього, місія «Перекладачі Біблії України» допомагає у запуску шкіл грамотності та церков для ромських громад, аби зберегти культуру та мову цього народу, відповів промовець.
Нагадаємо, що в Одеській обласній науковій бібліотеці імені Михайла Грушевського 3 листопада презентували перше Євангеліє кримсько-ромською мовою. Авторами перекладу стали Дмитро та Золушка Вакаренки. Оригінальна назва видання – «О Лошано Гаюэри катар Лука – Євангеліє від Луки».

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Євген Коновальчук

Новинний редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Студент Запорізької Біблійної Семінарії. Навчався в Запорізькому національному університеті на факультеті "Журналістика", спеціальність "Видавнича справа та редагування".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button