Актуальне

Правила гри: вчимося програвати

Можна залишитися лежати в калюжі, обличчям у бруд, а можна піднятися і піти далі. Вибір за вами

Ех, якби був інший варіант, але… У невдачах приємного нічого немає. Нікому не подобаються поразки. Ми боїмося облажатися, страх нашіптує нам у вуха різні варіанти, переконуючи, що краще зупинитися на чомусь легкому, безпечному і зручному.

Але ось у чому штука: невдачі – це частина життя, і нам не вдасться досягти нічого значного, якщо дозволимо нашим страхам змусити нас залишатися там, де ми є.

Єдиний спосіб уникнути невдач – стати героєм фільму «Ізгой», замкнути себе на безлюдному острові, побудувати курінь з листя кокосової пальми, знайти собі волейбольний м’яч, з яким можна подружитися, і все це назвати життям. Хоча навіть герой Тома Хенкса від такого життя втомився і вирішив втекти в океан, де невдача була рівноцінна могилі на його дні.

Якщо ми готові мріяти, молитися і робити кроки віри, нам доведеться змиритися з можливістю невдачі. Готовність до поразок – це необхідна умова для того, щоб випробувати життя, яке приготував для нас Бог.

Ми будемо помилятися і падати час від часу. Але наша реакція на падіння або допоможе нам рухатися вперед, або перешкодить нам рухатися взагалі.

Потрібно навчитися програвати.

У мене є кілька ідей з цього приводу:

1. Стояти до кінця!

Якщо ви в дитинстві займалися спортом, є всі шанси, що в вашому характері з того часу живе змагальний дух. І що ви намагаєтеся досягти успіху не тільки на ігровому полі.

Ні з того ні з чого ви раптом починаєте жити за правилами великого спорту: «Граємо, щоб вигравати!», а варіанти, що в «Монополію» можна програти, вами навіть не розглядаються. Хоча, може бути, це я один такий. Ну, так ладно…

Проте, якщо ви займалися спортом, ви розумієте, що іноді доводиться програвати. Не буде у вас все життя складатися з чемпіонських сезонів. Рано чи пізно будь-кому доведеться програти. Такі правила гри й життя.

Але перемога чи поразка – ви можете контролювати підготовку до гри, наскільки повністю віддаєте себе на полі і як ви себе ведете, коли час гри закінчився. У посланні до Колосян 3:23 апостол Павло пише: «І все, що тільки чините, робіть від душі, як для Господа, а не людям!».

Якщо я і програю, я буду бити по воротах до останньої секунди матчу, а не мляво штовхати м’яч воротареві, чекаючи фінального свистка.

Коли (а не якщо) я зіткнуся з невдачею і впаду обличчям в бруд, я хочу, щоб мені не було про що шкодувати – я віддав грі всього себе, до самої останньої секунди матчу. Якщо я не здався, не втік від боротьби, не бився упівсили, я можу покинути арену зі спокійним серцем.

Навіть тоді невдача буде гірка на смак, але, по крайній мері, це буде гіркота без жалю.

2. Не дозволяйте невдач озлобити вас

Легко зберігати добрий настрій, коли вам сприяє удача, і ви перемагаєте, коли життя повне радощів. А ось якщо ні? Куди дівається ця легкість буття? Емоції переповнюють тих, хто програв, скільки ми бачили післяматчевих бійок, коли рукостискання потихеньку перетворювалися в ляпаси, а потім і зовсім в бійку?

Складно після поразки не піддатися злості, заздрості й розпачу. Важко славити Бога посеред ситуації, яку цілком можна назвати «молитвою без відповіді». Видається неможливим знайти радість, коли лежиш обличчям в бруд на очах у всіх.

І почуття ці реальні. І вони закономірні. Можна, звичайно, прикинутися, що їх немає, заховати їх кудись, як брудні шкарпетки – під ліжко до кращих часів. Але краще бути чесним з собою і Богом. Якщо боляче – скажи Богу, що боляче! Якщо гнів переповнює, виплесни його на Бога. Але довго за ці почуття триматися теж не варто.

У посланні до Ефесян 4: 26-27 ми читаємо: «Гнівайтеся, та не грішіть, сонце нехай не заходить над вашим гнівом; і місця дияволові не давайте». Потрібно попрацювати, щоб позбутися гніву і гіркоти (я досі над цим працюю у своєму житті). Нам потрібно це робити, інакше гнів поглине нас. І це наш вибір.

Якщо програли, не потрібно нічого робити або говорити, про що згодом пошкодуєте. Залишайтеся вдячними. Тримайте голову прямо і йдіть далі. Не дозволяйте гіркоті захопити ваше серце – це не варте того.

3. Це ще не кінець

Деякі невдачі здаються кінцем світу. Деякі помилки здаються непрощенними. Але це не так. Це лише здається кінець світу і що здається непробачно, просто ми зациклилися на них. У книзі Притч сказано: «Бо праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль». Навіть праведники падають час від часу, і з усім тим завжди на цей випадок є благодать! Благодать є завжди! І завжди є шанс встати і почати спочатку.

Не дозволяйте падінням і невдачам заважати вам вставати. Не у них останнє слово. Не вони визначають ваше життя. Ми падаємо, але наші падіння не роблять нас занепалими – вони змушують нас мріяти і працювати.

Сьогоднішні невдачі можуть стати основою ваших завтрашніх перемог. Але перемог не станеться, якщо ви не вирішите піднятися і йти далі.

Читайте також:

4. На помилках вчаться і зростають

Ми можемо боятися невдач навіть більше, ніж іспиту з опору матеріалів в університеті, але невдачі можуть стати тим самим головним уроком, на якому ми вчимося жити по-справжньому. Саме на цьому уроці Бог зазвичай підіймає нас за плечі й показує нам що-небудь важливе. І причина, як правило, в тому, що саме в цей момент ми уважніше всього готові Його слухати.

Невдачі вчать нас смирення, стійкості, вони відточують наше життя, як ніщо інше не здатне. Мої особисті невдачі навчили мене довіряти Богу більше, ніж власному розумінню ситуацій і життя. Завдяки невдачам я дізнався, що плани Бога на моє життя грандіозніші, ніж мої власні. Саме мої невдачі змусили мене надіятися на Бога і тільки на Нього.

Можливо і до моїх невдач я дещо з цього знав і розумів. Але саме невдачі показали мені, наскільки це все реально.

Саме мої невдачі навчили мене приймати все, що приходить разом з успіхом, і маленьке, і велике. Ми не можемо сховатися від невдач, але ми можемо навчитися проходити через них з високо піднятою головою, падати й вставати. І це змінює все.

Автор: Джоел Дельгадо

Джерело: ieshua.org

 

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Редакція

Слово про Слово – інформаційний християнський ресурс. Публікуємо щоденні новини, коментарі, аналітику, що висвітлюють релігійну тематику в Україні та світі. Публікуємо статті різних жанрів, авторські блоги, оповідання, поезію, притчі.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дивіться також
Close
Back to top button