УПЦ (МП) намагається оскаржити заборону: подала зустрічний позов проти Держетнополітики
Шостий апеляційний адміністративний суд розглядатиме одразу два позови — первісний, поданий Державною службою з етнополітики та свободи совісті щодо припинення діяльності Української православної церкви (Московського патріархату), та зустрічний, який подала сама Церква.
Джерело: Interfax
Київська митрополія УПЦ (МП) вимагає від суду визнати бездіяльність Держетнополітики незаконною. Зокрема, йдеться про те, що відомство не направило Церкві письмового припису з вимогою усунути порушення, а також не повідомило у письмовій формі про рішення щодо її визнання афілійованою з іноземною релігійною структурою. У позові також міститься вимога зобов’язати державний орган надати всі відповідні документи.
22 вересня суд погодився прийняти зустрічний позов і постановив долучити його до основної справи. Крім того, Держетнополітики має надати оригінали документів, зокрема наказ про визнання УПЦ (МП) афілійованою з РПЦ, докази вручення припису митрополії та результати проведених досліджень.
Передумови справи сягають серпня 2024 року, коли Верховна Рада ухвалила закон, що забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних із Російською православною церквою. Влітку 2025 року Держетнополітики заявила про наявність ознак такої афілійованості в УПЦ (МП) та видала припис щодо усунення порушень. Церква відмовилася виконувати вимоги, назвавши їх втручанням у внутрішнє життя.
У серпні 2025 року Держетнополітики офіційно оголосила УПЦ (МП) афілійованою з РПЦ. За новим законом це означає позбавлення права користування державним і комунальним майном та початок процедури ліквідації. Вже 29 серпня державна служба подала позов до суду з вимогою припинити діяльність УПЦ (МП) та передати її майно у власність держави (за винятком культового).
Натомість сама Церква вимагає скасувати наказ про афілійованість і визнати дії Держетнополітики протиправними. Розгляд об’єднаної справи запланований на 30 вересня.
Читайте також:
