Духовна деокупація: українці масово відмовляються від російських релігійних маркерів
Українське суспільство демонструє стійкий запит на формування власного незалежного духовного простору, відмовляючись від російських культурних та релігійних впливів. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування «Оцінка релігійної ситуації в Україні», проведеного соціологічною групою «Рейтинг» у травні 2026 року.
Різдво як індикатор змін
Одним із найбільш показових маркерів суспільної трансформації стало святкування Різдва. За даними соціологів, 51% українців остаточно перейшли на святкування 25 грудня, а ще 21% відзначають його за обома календарями. CEO Rating Group Олексій Антипович підкреслив, що Різдво перетворилося на своєрідний «вододіл» у релігійній свідомості, ставши символом дистанціювання від російських традицій.
Криза довіри до російської церковної вертикалі
Зв’язок релігійних організацій з Росією викликає дедалі гострішу реакцію українців. Довіра до Патріарха РПЦ Кирила в Україні впала до критичних 3%. Натомість серед лідерів конфесій найвищу довіру має предстоятель Православної Церкви України митрополит Епіфаній (47%).
Суспільна підтримка обмежувальних заходів проти структур, пов’язаних із державою-агресором, залишається високою:
-
80% опитаних підтримують розрив зв’язків УПЦ з РПЦ.
-
-
62% виступають за законодавчу заборону діяльності релігійних організацій, афільованих із РФ.
-
57% підтримують заборону діяльності УПЦ під керівництвом митрополита Онуфрія, а 67% — запровадження санкцій проти нього особисто.
Стан релігійності та практики
Дослідження фіксує, що абсолютна більшість українців (78%) вірять у Бога, причому 56% респондентів характеризують свою віру як тверду, без сумнівів. Цікаво, що повномасштабне вторгнення не викликало масових змін у конфесійній приналежності — у 56% опитаних погляди залишилися незмінними, хоча у 18% рівень релігійності посилився.
Вибір церкви для більшості громадян залишається прагматичним: найчастіше керуються територіальною близькістю (36%) та особистістю священника (30%). При цьому 70% переконані, що українська має бути єдиною мовою богослужіння в країні.
Держава та Церква: запит на регулювання
Українці розділилися у питанні відокремлення Церкви від держави (50% — «за», 45% — «проти»). Проте у питанні національної безпеки консенсус значно вищий: 79% респондентів погоджуються, що держава має право та обов’язок регулювати діяльність релігійних організацій, якщо ті становлять загрозу для України.
Підсумовуючи результати, голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський зазначив, що дії російського церковного керівництва виявилися контрпродуктивними для Москви, фактично ставши каталізатором для остаточного зміцнення української духовної незалежності.
Читайте також:
