Що таке добре і що таке погано? Протягом століть люди відповідали на це питання більш-менш ясно і конкретно, ґрунтуючись на загальному уявленні про добро і зло – так званому моральному консенсусі.
Сьогодні ж подібне питання легко викличе подив: що ви маєте на увазі? Добро є те, що дана людина в цей момент часу і на даному місці вважає добром. Єдиних етичних принципів бути не може. Відмінності переконань і принципів визначаються неоднаковістю потреб людей і соціальних умов, в яких вони знаходяться. Цей підхід характерний для так званої «епохи постмодернізму», і є результатом розчарування в плодах «епохи просвітництва», одіозно визначається як «модернізм».
Умовною віхою, від якої ведеться відлік епохи модернізму, вважають Французьку революцію 1789 року. До цього, в період, що отримав згодом не менш безглузду назву «премодернізм», етичний консенсус європейського суспільства формувався на підставі Біблії. Просвітники ж проголосили звільнення від релігійних забобонів і формування нового етичного консенсусу – на основі розуму.
Розум був оголошений царем-визволителем, вищим критерієм істини. Шляхом же до звільнення ставало отримання людиною знань через освіту. Наука повинна була забезпечувати розвиток цієї свободи. Людина була оголошена вищою мірою всього. Метою природи й культури, так само як і засобом досягнення цієї мети, ставав прогрес. На перше місце були поставлені цінності Французької революції – свобода, рівність, братерство.
Всупереч райдужним очікуванням, замість формування нового консенсусу «світанок розуму» привів до втрати моральних критеріїв. З рівністю вийшло точно за Оруеллом: усі рівні, але деякі рівніші, ніж інші. Якщо немає єдиних моральних норм, то правим виявляється той, у кого є право вирішувати, хто правий. Коли ж між вами і вашим опонентом розташований збройовий ствол, сила ваших аргументів залежить від того, по який бік цього ствола ви перебуваєте. На практиці свобода виродилася в безмежний індивідуалізм, а братство і рівність – в ще більше соціальне й економічне розшарування суспільства.
Читайте також:
Що ж, мудрий Соломон давно попереджав: «Надійся на Господа всім своїм серцем, і не покладайся на розум твій» (Притчі 3: 5).
