У Ізраїлі виявили найдавніше зображення менори: унікальна знахідка періоду Другого Храму
Під час археологічних розкопок у північному Ізраїлі вчені виявили унікальний вапняковий артефакт із різьбленим зображенням семигілкової менори. Знахідка датується періодом Другого Храму і вважається одним із найдавніших відомих візуальних зображень цього ключового символу юдаїзму.
Джерело: Live Science
Знахідка у Магдалі — місті біблійної доби
Артефакт було знайдено під час розкопок у Магдалі (Мігдалі) — стародавньому поселенні на березі Галілейського моря, яке традиційно пов’язують з Марією Магдалиною. Дослідження проводили напередодні сучасного будівництва.
Археологи встановили, що місцева синагога функціонувала приблизно з 50 року н. е. і була занедбана після руйнування Єрусалима римлянами близько 80 року н. е.
Камінь Магдали і зображення менори
У невеликому приміщенні, яке, ймовірно, використовували для зберігання сувоїв Тори, дослідники виявили прямокутний вапняковий блок, відомий нині як камінь Магдали. Його розміри становлять приблизно 60 × 50 × 40 сантиметрів.
П’ять сторін каменя були вкриті рельєфними різьбленнями. Серед них — зображення архітектурних елементів синагоги та чітко окреслена семигілкова менора, розміщена на квадратній основі й оточена амфорами. Довгі сторони каменя мали аркову форму з колонами, а верхня частина була прикрашена рослинними орнаментами.
Зв’язок із Єрусалимським Храмом
Сім гілок менори точно відповідають описам храмового світильника, який використовувався в обрядах Другого Храму в Єрусалимі. За припущенням ізраїльського археолога Мордехая Авіама, камінь міг слугувати основою для столу, з якого читали Тору, а його різьблення символічно відсилали до Святого Святих — найсакральнішої частини Храму.
Це надає знахідці особливої ваги, адже вона, ймовірно, була створена людиною, яка на власні очі бачила Храм до його знищення.
Історична і духовна цінність артефакту
Після пограбування Єрусалима римлянами у 70 році н. е. золоту храмову менору вивезли до Риму, де її зображення збереглося на Арці Тита. Камінь із Магдали, на відміну від цього рельєфу, є локальним і набагато раннішим свідченням, створеним у юдейському середовищі.
Сьогодні в юдейській традиції під час святкування Хануки використовують дев’ятигілкову ханукію, яка пов’язана з пізнішими подіями повторного освячення Храму. Водночас семигілкова менора залишається центральним біблійним символом, що нагадує про храмове богослужіння та духовну спадщину Ізраїлю.
Читайте також:
