Блог Сергія Головіна

Мир під час чуми

Кажуть, що перша трагедія, що сталася у зв’язку з епідемією COVID-19 в Ізраїлі, полягала в тому, що дружина задушила чоловіка після п’яти днів спільного карантину.
Жарти жартами, але в кризовій ситуації наші відносини піддаються найбільшим випробуванням. Змінюються звичні побутові сценарії й повсякденні пріоритети. Лякає невизначеність і безпорадність. Втрата контролю над тим, що відбувається схиляє до депресії. У важкі часи нам як ніколи потрібен мир у серці – то стан, що визначається грецьким словом «ейрене» (що дійшло до нас у вигляді імені «Ірина») або єврейським «шалом»: мир, спокій, умиротворення, стан безпеки й захищеності.
В умовах стресу важко кожному. І кожен стає перед вибором: чи будуть наші особисті тяготи додатковим тягарем для тих, хто нас оточує, або ж, переступаючи власні болі й страхи, ми будемо слідувати біблійним настановам: «Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закон Христовий» (Галатів 6: 2).

Суєта, заклопотаність, занепокоєння, страх руйнують наш внутрішній «шалом».  Створює ж його вдячність, яка виливається Господу в молитві. Апостол закликає: «Ні про що не турбуйтеся. За будь-яких обставин, через молитву прохайте Господа про що потребуєте, та завжди дякуйте Йому за все, що маєте. І мир, який йде від Бога, що вище людського розуміння, буде стерегти серця ваші та думки в Христі Ісусі.» (Филип’ян 4: 6, 7).
Але це – лише початок шляху. Важливіше не стільки досягти стану умиротворення самому, скільки стати цим самим миром для тих, хто поруч. Для тих, кому нітрохи не легше, а, можливо, і куди важче, ніж нам. І для цього вкрай необхідно розвивати в собі властивості, які можна позначити словом «МИР» як акронімом – ми повинні бути мудрими, випробувані й рішучі.
М – мудрі. Соломон вчить: «Бо Мудрість краща за корал, скарби ніякі не зрівняться з нею». «Я, Мудрість, з прозорливістю живу, знаннями й передбаченнями володію. (Притчі 8: 11,12).
Ми не в змозі контролювати поточну ситуацію. Але саме «розсудливе знання» дозволяє уникати крайнощів, з якими доводиться стикатися на кожному кроці. Однією з таких крайнощів є паніка – паралізуючий страх, в кожній дії бачить загрозу зараження. Інша крайність – безрозсудне ігнорування реальних загроз. А мудрість дозволяє зберігати вірний баланс, який виявляють у відповідальному ставленні до власного здоров’я і безпеки тих, хто поруч.
И – вИпробувані. Давид волає: «Пошли випробування, Боже, в моє серце зазирни. Ти перевір мене й побачиш всі мої думки» (Псалом 138: 23). На що я покладаюся? На здоров’я? На добробут? На зв’язки? На стабільність цього світу? Є тільки одне надійне підгрунтя, яке не підведе – любов Христова. Це – єдине сподівання, яке не розчарує.
Р – рішучі. Ми повинні твердо слідувати обраному шляху. Не нехтувати необхідними заходами, але й не ігнорувати ближніх, які потребують допомоги. Як вчив Христос, «Оак нехай світить світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого Небесного» (Мт 5:16).
Саме такий МИР ми бачимо в словах Мартіна Лютера з приводу поширення бубонної чуми: «Я попрошу Бога милостиво захистити нас. А потім буду обкурювати (приміщення), очищати повітря, давати ліки й приймати їх. Я буду уникати місць і людей, де моя присутність не потрібна, щоб не заразитися і так випадково не заразити інших, і таким чином не привести до їх смерті в результаті моєї недбалості. Якщо Бог захоче взяти мене, Він обов’язково мене знайде, а я зроблю те, що Він очікував від мене, і тому я не понесу відповідальність ні за свою смерть, ні за смерть інших. Однак, якщо мій ближній потребує мене, я не буду уникати ні місця ні людини, а піду так само вільно, як писав вище. Бачите, це богобоязлива віра, тому що вона не зухвала і не безрозсудна, і не спокушує Бога».
Як же не повбивати один одного в умовах карантину? Біблія заповідає: «Так живіть новим життям, як вибрані люди Божі, святі й улюблені, сповнені милосердя, доброти, покору, лагідністі й терпіння. Будьте терпимими одне до одного, прощайте одне одного, якщо хто скаржиться на вас, як Господь простив вас. Але ж найголовніше над усім у вашому житті — це любов до інших. Саме любов об’єднує усе досконалим союзом. Хай же мир Христа керує серцями вашими, бо саме до нього ви були покликані з’єднатися в одному тілі. Та завжди будьте вдячні» (Колосян 3: 12-15).
Шалом Алейхем! Мир вам!

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Сергій Головін

Доктор філософії (Ph.D), доктор прикладного богослів'я (D.Min), магістр гуманітраних наук МА, релігієзнавство,, магістр природознавства (фізика землі), магістр педагогіки (фізика). Президент Християнського Науково-аполегетичного Центру.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button