Блог Михайла Черенкова

Молитва в спорожнілих містах

Вчора ми всією сім’єю дивилися короткий пасхальний концерт Андреа Бочеллі. Він виконав кілька молитовних співів в порожньому храмі, а потім вийшов на вулиці спорожнілого Мілана, щоб заспівати «О, благодать! Спасенний я».

Цей онлайн-концерт дивилися  десятки мільйонів людей. Упевнений, вони були вражені не тільки прекрасним голосом і серйозною музикою, але також порожнечею – храмів, вулиць, площ. Музика звучала на тлі неживих мегаполісів – Рима, Лондона, Нью-Йорка. На цьому тлі музика звучала як покаяння.

Те, що сталося з нашими серцями і містами, не можна пояснити одним вірусом. І не можна зцілити, змінити, відновити однією рятівною вакциною.

Порожні міста – знак того, що ми втратили Божу присутність. Можливо, пандемія – це наш порятунок, тому що нагадує про Бога краще, ніж музика Бочеллі і проповіді Біллі Грема.

Пророк Ісая звертає своєї волання до Бога зсередини схожій ситуації:

«Не гнівайся, Господи, сильно, і не пам’ятай повсякчасно провини! Тож споглянь, ми народ Твій усі! 10Святі міста Твої стали пустинею, Сіон став пустелею, степом став Єрусалим… Дім святощі нашої й нашої слави, в якім батьки наші хвалили Тебе, погорілищем став, а все наше любе руїною стало… Чи й на це ще Себе будеш стримувати, Господи? Будеш мовчати, й занадто карати нас будеш?» (Іс. 64: 9-12).

Він точно називає причину того, що сталося руйнування і запустіння:

«Ти стрічаєш того, хто радіє та праведність чинить, отих, що вони на дорогах Твоїх пам’ятають про Тебе. Та розгнівався Ти, бо ми в тому згрішили навіки та несправедливими стали! І стали всі ми, як нечистий, а вся праведність наша немов поплямована місячним одіж, і в’янемо всі ми, мов листя, а наша провина, як вітер, несе нас… І немає нікого, хто кликав би Ймення Твоє, хто збудився б триматися міцно за Тебе, бо від нас заховав Ти обличчя Своє й через нашу вину Ти покинув нас нидіти…» (5-7).

Пророк не зупиняється на плачі про минулі гріхи, він фокусується на сьогодення і майбутнє.

«Нині» можливо все, – зцілення і відновлення, повернення до Бога й оновлення світу. Якщо тільки ми погодимося під Його міцну руку і довіримося Його керівництву:

«Тепер же, о Господи, Ти наш Отець, ми глина, а Ти наш ганчар, і ми всі чин Твоєї руки!» (8).

Якщо Бог повернеться до нас, міста оживуть.

Тому ми повинні мріяти не про повернення до «нормального життя», але про повернення Бога в наші серця і міста, будинки й храми.

За прикладом пророка ми повинні молитися і благати:

«О, коли б небеса Ти роздер і зійшов» (1).


[sc name=”futerblock” ]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Михайло Черенков

Пастор церкви Revival, м. Ванкувер. Міжнародний директор Mission Eurasia, доктор філософських наук, професор Українського католицького університету, автор кількох книжок про євангельський протестантизм, активний проповідник, батько 4 дівчат: Був ректором Донецького християнського університету. Експерт з питань релігійної свободи.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button