Молодь рідко довіряє пасторам питання своєї ідентичності — міжнародне дослідження
Лише 6% молодих людей назвали пасторів і релігійних лідерів серед тих, кому вони найбільше довіряють у розмовах про те, ким вони є. Натомість головними людьми довіри залишаються сім’я та друзі. Нове міжнародне дослідження Young Life також показало, що лише 7% молоді загалом називають релігійну громаду одним із місць, де найбільше відчувають свою приналежність.
Джерело: The Christian Post
Християнська молодіжна організація Young Life представила звіт The Relate Project 2026: Connecting with the Next Generation («Проєкт Relate 2026: налагодження зв’язку з наступним поколінням»), присвячений вірі, стосункам, довірі та відчуттю приналежності сучасної молоді.
Дослідження охопило 7105 респондентів віком від 13 до 24 років. Опитування проводили з листопада 2025-го до січня 2026 року в 11 країнах: США, Великій Британії, Мексиці, Ефіопії, Нігерії, Гонконзі, Кенії, Зімбабве, Аргентині, Індії та Ліберії.
Директорка з досліджень та оцінювання Young Life Кім Ноллан пояснила, що організація хотіла краще зрозуміти покоління, яке формується під сильним впливом технологій і соціальних мереж: що для молодих людей важливо, як вони будують стосунки, що думають про віру і кому готові довіряти.
Сім’я та друзі залишаються головним місцем приналежності
Учасників запитали, де вони найбільше відчувають, що «вписуються» та належать до спільноти. Кожен міг обрати до двох варіантів.
Найчастіше молодь називала сім’ю — 69% та друзів — 61%.
Школу та онлайн-середовище обрали по 13% опитаних. Натомість релігійну громаду назвали лише 7%. Стільки ж відповіли, що взагалі ніде не відчувають такої приналежності. Роботу обрали 6%, а свою місцеву громаду чи район — лише 2%.
Водночас серед релігійної молоді сім’я та релігійна спільнота частіше ставали місцями приналежності, ніж серед нерелігійних респондентів.
Наприклад, серед православних та коптських християн 79% назвали сім’ю, 60% — друзів, 14% — школу і 12% — релігійну громаду.
Серед протестантів 73% найбільше відчувають приналежність у сім’ї, 59% — серед друзів, 12% — у релігійній громаді та 11% — онлайн.
Серед католиків сім’ю назвали 73%, друзів — 61%, школу — 15%, а онлайн-середовище — 11%.
Лише 6% готові найбільше довіряти пасторам у розмові про себе
Ще показовішими стали відповіді на запитання про те, кому молоді люди найбільше довіряють, коли йдеться про розмову про те, ким вони є.
По 62% назвали сім’ю та друзів. Далі йдуть брати й сестри — 33%, романтичний партнер — 21%, бабусі та дідусі — 14%.
Учителів і тренерів назвали 8%. Стільки ж — 8% — вказали ШІ-компаньйонів.
А пасторів та інших релігійних лідерів серед найбільш довірених співрозмовників назвали лише 6% респондентів.
Нижчі показники отримали тільки онлайн-спільноти — 5% — та відповідь «нікому не довіряю» — також 5%.
Ці цифри не означають, що 94% молодих людей зовсім не довіряють пасторам. Дослідження запитувало саме про тих, кому респонденти довіряють найбільше у розмовах про власну ідентичність.
Як церквам здобути довіру молоді
На думку Кім Ноллан, результати мають спонукати релігійних лідерів передусім не до створення нових програм, а до переосмислення якості стосунків із молодими людьми.
Вона назвала кілька речей, необхідних для формування довіри: вміння слухати, емпатію, відсутність осуду та повну увагу до співрозмовника.
За її словами, довіра та слухання — це «два будівельні блоки», які варто глибше інтегрувати в життя релігійних громад, щоб люди справді відчували, що вони належать до них.
Це особливо актуально з огляду на те, що навіть серед протестантської молоді лише 12% назвали релігійну громаду одним із двох головних місць, де вони найбільше відчувають свою приналежність.
Що молоді християни говорять про свої цінності
Дослідження також запитувало християн про конкретні життєві практики.
Переважна більшість — 90% — заявили, що «майже завжди» або «часто» намагаються ставитися до інших так, як хотіли б, щоб ставилися до них.
Ще 88% регулярно відчувають вдячність.
Дещо нижчими виявилися показники інших практик:
- 78% прощають людей, коли ті припускаються помилок;
- 77% діляться тим, що мають, із нужденними;
- 76% практикують прощення, коли їх самих скривдили;
- 71% заступаються за тих, хто не може захистити себе;
- 58% регулярно присвячують свій час допомозі іншим у своїй громаді.
Таким чином, молоді християни досить високо оцінюють власне прагнення до милосердя, вдячності та прощення, але активне служіння своїм часом практикує менша частка опитаних.
«Нам не обов’язково потрібен кращий застосунок»
Young Life планує повторити дослідження у 2028 році та розширити кількість країн.
Кім Ноллан вважає, що результати 2026 року вказують на доволі простий, але непростий у реалізації принцип роботи з наступним поколінням.
«Ми не обов’язково вважаємо, що нам потрібна нова програма чи кращий застосунок, щоб досягти цього покоління», — сказала вона.
Натомість, за її словами, християнським служителям необхідно продовжувати йти туди, де перебуває молодь, будувати справжню дружбу, заслужити право бути почутими — і самим навчитися слухати.
«Дуже важливо постійно бути поруч і пропонувати дітям присутність без осуду, сповнену любові», — підсумувала Ноллан.
Результати дослідження вказують на серйозний виклик для церков: молоді люди не обов’язково відкидають віру, однак релігійна громада та її лідери далеко не завжди входять до найближчого кола їхньої довіри. Відповідь Young Life полягає не стільки в нових технологіях чи програмах, скільки у формуванні справжніх стосунків, здатності слухати та довготривалій присутності в житті молоді.
Читайте також:
