Немає більшої переваги, даної Богом людині, як можливість молитися.
Кожен, хто випробував цей спосіб спілкування з Богом, знайшов в молитві джерело духовної сили. У молитві душа людини отримує духовну опору серед всіх мінливостей життя. І якщо ми не використовуємо всіх можливостей, які відкриваються нам в молитві, наше духовне життя стає вузьким, дрібним, неповним.
Для того, щоб отримати благословення від молитви, не потрібно розуміння всіх її таємниць. Багато людей перестають молитися, тому що не можуть зрозуміти, як їх молитви можуть бути почуті і як на них можна отримати відповіді. Вони хочуть знати, яким чином молитва діє, і якщо це для них незрозуміло, вони перестають або навіть не починають молитися. Такі люди ніколи не можуть отримати благословення.
Було б нерозумно відмовлятися від користування електрикою тільки тому, що ми не розуміємо суті електрики і не можемо пояснити всіх її явищ. Точно так само нерозумно відмовлятися від благословень, пов’язаних з молитвою, тільки через те, що деякі таємниці молитви не можуть бути зрозумілі й пояснені.
Для молитви немає точного визначення. Вона не піддається поясненню, як і саме життя. Але деякі приклади допоможуть зрозуміти значення молитви.
В молитві ми відкриваємо двері серця для впливу Божого. Ми дозволяємо Христу через Духа Святого увійти до нас. Він каже: «Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього і буду вечеряти з ним, а він зо Мною» (Об. 3:20).
Іноді люди виснажують себе молитвою як фізично, так і душевно, але отримують від цього мало користі. Зауважте, що світло місяця не може відображатися на неспокійній поверхні води. Так і світло Боже не може наповнити серце, якщо душа і тіло знаходяться в постійній напрузі й неспокої. Щоб прийняти дари Божі, необхідно повна довіра і повна покірність волі Божій.
Псалмоспівець пише: «оселить мене на пасовиськах зелених і водить мене до вод тихих» (Пс. 22: 2). «Зупиніться і пізнайте, що Я Бог» (Пс. 45:11). І апостол перестерігає: «Не піклуйтеся ні про що, але завжди в молитві й проханням з подякою свої бажання перед Богом» (Флп. 4: 6).
Відомий християнський письменник пише: «Багато людей позбавляються найбільших фізичних і духовних дарів, якими Бог бажає їх обдарувати. Вони борються за перемогу в спеціальних питаннях, шукають спеціальних благословень, готуються до вчинення спеціальних подвигів. Вони постійно відчувають, що повинні відчайдушно боротися в молитві зі сльозами… Але всі їхні зусилля, всі сльози й боротьба не приносять їм бажаного благословення. Перш за все, необхідно абсолютно відмовитися від власного “я” і діяти згідно з планом Божу. Тільки так можна отримати в надлишку благодать Божу, яка обіцяна всім тим, хто просить з вірою».
Молитва є засобом для спілкування з Богом. Якщо ми у всьому покладаємося лише на добрі відносини з людьми, ми отримуємо тільки людську допомогу, тобто те, що люди можуть дати. Якщо ми покладаємося на наші власні зусилля, на свою мудрість і знання, ми пожинаємо тільки плоди власних зусиль і обертаємося в замкнутому колі свого власного «я». Але якщо ми попутно з добрими відносинами з людьми і особистими стараннями покладаємося на силу Божу, з якої ми приходимо в зіткнення через молитву, ми отримуємо те, що Бог може і хоче для нас зробити. Які сподіваються на Христа і Його силу можуть сказати разом з апостолом Павлом: «Я все можу в Тім, Хто мене Ісусі Христі» (Фл. 4:13).
Читайте також:
Тому будемо намагатися «пізнавати, що є воля Божа добра й угодна і досконала» (Рим. 12: 2.) І узгодити наші молитви з нею.
«Господи! Навчи нас молитися».
«Якщо ж у кого з вас бракує мудрости, нехай просить у Бога, що всім дає просто, та не докоряє» (Як. 1: 5).
Джерело: Віра і Життя
