Блог Дмитра Бінцаровського

Християни і сексуальна революція

Для багатьох християн України прийняття законів, пов’язаних з ЛГБТ тематикою, – це “момент істини”. Я не хочу применшувати значення цих змін. Але як Біблію ми навчилися читати в контексті, щоб правильно її розуміти, так і суспільні проблеми і явища треба розглядати в контексті, щоб правильно на них реагувати. Я спробую коротко цей контекст описати. Сексуальна революція радикально змінила сприйняття багатьох питань в тому числі й для християн.
В 40-50 роках на Заході, зокрема і в США, ніщо особливо не загрожувало тому, що зараз називають “сімейними цінностями”. Навпаки, різко зросла народжуваність (народжених у 1946-64 роках називали поколінням бебі-бумерів), процент розлучень був невисоким – близько 25%, досить мало пар жило поза шлюбом.

Однак у 60-70-і відбуваються важливі зміни у сприйнятті сексу, сім’ї, ролей жінки й чоловіка. Зокрема, спостерігається стрибок розлучень (50% і більше), падіння народжуваності, широке розповсюдження контрацепції та (завдяки мас-медіа) еротики та порнографії. Виникає нова хвиля феміністичного руху, що поглиблює зміни у становищі жінки в суспільстві, нормалізується секс поза шлюбом і до шлюбу, оспівується “вільна любов”. Всі ці зміни назвали “сексуальною революцією”.
Сучасним християнам може здаватися, що їхні одновірці у ті роки “стояли в проломі” за традиційну сім’ю. Але це не зовсім так. Деякі аспекти сексуальної революції християни прийняли майже непомітно, і зараз вони вже не сприймаються як щось вороже християнству. Я наведу кілька прикладів.

Зміна сприйняття сексу

В християнській традиції секс розглядався як засіб дітородіння та стримування пристрастей. Сексуальна революція радикально змінила сприйняття сексу, в тому числі і для християн. Він став цінністю сам по собі, засобом задоволення, людською потребою, виявом любові. В останні десятиліття тема сексу отримала таку увагу в християнських колах, яка є абсолютно безпрецедентною в історії християнства.

Зміна ставлення до контрацепції

Доволі спокійно християни сприйняли і контрацепцію, поширення якої було одним з ключових моментів сексуальної революції. Тут хіба що римо-католицька церква все ще тримається традиційних поглядів. Але ця формальна позиція мало як впливає на рішення звичайних католицьких віруючих, які в абсолютній більшості просто не зважають на позицію своєї церкви.

Зміна в становищі жінок в суспільстві

Християни також сприйняли зміну становища жінки. Це видно навіть у церквах: скажімо, в реформатській деномінації, до якої я належу, на членських зібраннях жінки не мали права голосу аж до 1950-их років. Зараз таке право вважається настільки звичним, що ніхто його не ставить під сумнів. Ще більше становище жінки змінилося у суспільстві. Нова соціальна й економічна реальність відкрила для жінок нові можливості на ринку праці.
Ми, українські християни, не сильно відчули цих змін тільки тому, що виросли у (пост-)радянській реальності, де “працююча жінка” була звичною нормою. Однак на Заході цей перехід був пов’язаний із посиленням феміністичного руху і відходом від традиційного уявлення про місце жінки в сім’ї, церкві та суспільстві. Те, що вважається нормою для західних християн сьогодні (працююча жінка, що має право голосу в церкві), було б незвичним або навіть дивним ще 100 років тому.
У вищезазначених змінах більшість сучасних християн не побачать нічого поганого (вони можуть і не уявляти, що тут були якісь зміни й більш як 1900 років християни жили й думали по-іншому). Але потрібно сказати й про неприємне. Такі плоди сексуальної революції, як збільшення розлучень, позашлюбний секс, захоплення порнографією, не оминули й християн. Навіть якщо вони засуджують ці явища, неможливо заперечувати дійсність, яка вказує, що і в цих аспектах сексуальна революція вплинула на них. На Заході в церквах дедалі більше толерується співжиття до шлюбу (у моїй деномінації це в теорії не схвалюється, але на практиці не дисциплінується).
Саме в цьому контексті треба розглядати й питання гомосексуалізму. В чомусь, до речі, християни вже змінили своє ставлення до нього. Скажімо, загальноприйнятною вже стала позиція, що сама гомосексуальна орієнтація не може засуджуватися. Таку одностайність неможливо було б уявити ще 60 років тому.
Словом, все трошки складніше, ніж здається. Ще раз підкреслю: я зовсім не намагаюсь применшувати значення праці тих, хто відстоює збереження тільки різностатевого шлюбу. Я просто намагаюсь показати наступне: не можна сказати, що раніше в нас “панувала традиційна сім’я”, а із прийняттям якогось закону у нас будуть “панувати збочення”. Такого радикального переходу не було на Заході й не буде в нас. Все відбувається більш плинно і поступово – і потрібно усвідомлювати, що і ми є учасниками цих змін.
Щобільше: ніхто не знає достеменно, куди це все веде. Я вчора переглянув відео про Меган Рорер – першого пастора-трансгендера в Євангельській лютеранській церкві США. Вона/він просить, щоб щодо неї/нього застосовували займенник “вони”. “Вони” народилися жінкою, зробили камінг-аут як лесбійка, потім ідентифікували себе як мужчина, пройшли відповідну операцію, створили сім’ю (з жінкою). Так от, “вони” віддають перевагу займеннику “вони”, тому що “ще не визначили, яким хочуть бачити своє тіло решту життя”. “Вони” називають себе “незавершеним проектом”.
Пастор Меган може бути в чомусь символом сексуальної революції, і “їхня” невизначеність промовиста. Сексуальна революція – це теж “незавершений проект”, і ніхто не знає, навіть її найбільші прихильники, куди вона ще приведе.
Вже зараз очевидно, що скажімо, трансгендерний рух багато в чому суперечить феміністському. Хоча нам ЛГБТ рух може здатися монолітним, насправді це далеко не так. Не виключено, що він сам себе переможе, сам зайде у безвихідь.
Завершу Честертоном: “Коли усі будуть безстатеві, то наступить справжня рівність. Не буде ні жінки, ні чоловіка. Буде тільки співдружність, вільна і рівна. Втішає лише те, що протримається все це тоді не довше одного покоління”. Як він це все бачив ще у 1930?
[sc name=”futerblock” ]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Дмитро Бінцаровський

PhD (Теологічний університет м. Кампен, Нідерланди). Працівник Євангельської реформатської семінарії України та Теологічного університету м. Кампен. Автор книги "Історія сучасного богослів'я".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button