Ізраїльські дослідники ідентифікували біблійне царство Ідумея
Біблійне царство Ідумея завжди було великою загадкою для біблійної археології. Попри докази в Біблії, археологічні записи завжди мали проблеми з інтерпретацією тексту, в якому повідомлялось, що воно існувало як царство ще задовго до царів Ізраїлю.
Джерело: jpost.com
Але дослідження розкрило нерозказану історію про успішне та багате суспільство в пустелі Арава, яке існувало протягом 12-11 ст. до нашої ери.
«Використовуючи технологічну еволюцію як показник соціальних процесів, ми змогли ідентифікувати та охарактеризувати появу біблійного царства Ідумея, − пояснив професор Тел-Авівського Університету Езра Бен-Йосеф, який керував дослідженням разом з професором Томом Леві з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, − наші результати підтверджують, що це сталося раніше, ніж вважалось, також це відповідає біблійному опису».
Згідно з дослідженням, яке було опубліковане у середу на сайті наукового журналу PLOS ONE, розквіт царства був зумовлений високотехнологічним виробництвом міді, найціннішого ресурсу в регіоні в ті часи. В античні часи мідь використовували для виготовлення зброї та інструментів, а процес виробництва міді був неймовірно складним.
«Виплавка міді була високотехнологічним виробництвом стародавніх часів», − сказав Бен-Йосеф The Jerusalem Post.
Використовуючи так звану модель переривчастої рівноваги, команда дослідників проаналізувала знахідки античних мідних копалень в Йорданії та Ізраїлю, щоб створити хронологію еволюції виробництва міді з 1300-800 рр. до нашої ери.
Дослідження виявило значне зменшення вмісту міді в шлаку, а це означає, що процес став більш ефективний.
Дослідники кажуть, що більш ефективний процес − це результат військового вторгнення Фараона Єгипту Шошенка І, який розграбував Єрусалим в 10 ст. до нашої ери. Але замість руйнування в регіоні, це навпаки викликало «технологічний стрибок» у виробництві та торгівлі міді.
«Ми продемонстрували раптову стандартизацію шлаку в другій половині 10 ст. до нашої ери з місць Файнан в Йорданії до місць Тімна в Ізраїлі на території приблизно 2 000 кв. км. Це відбулось, коли єгиптяни зайшли до регіону, − сказав Бен-Йосеф, − в результаті в регіоні зросла ефективність мідної індустрії. Едомітяни розробили точні робочі протоколи, які дозволили їм виробляти велику кількість міді, використовуючи мінімум енергії».
Оскільки Єгипет у той час був слабшою державою, то малоймовірно, що він тримав контроль над торгівлею міді, що дозволило йому залишатись місцевим підприємством.
Бен-Йосеф пояснив, що Єгипет був переважно імпортером товарів того часу, тому він був зацікавлений в оптимізації ефективності в регіоні.
Річ у тому, що це була не єдина інновація, представлена в регіоні завдяки вторгненням Шошенка І, також у цей час у регіон був вперше завезений верблюд.
«Наші нові знахідки суперечать думці багатьох археологів, що Арава була заселена вільним союзом племен, − пояснив Бен-Йосеф з відділу археології та стародавніх близькосхідних культур, − процвітання мідної промисловості в Араві можна віднести до централізованого та ієрархічного державного устрою, цей опис підходить під Біблійний опис Ідумейського царства.
Хоча археологія ніколи не сумнівалась в існуванні Ідумейського царства, вважалось, що воно виникло приблизно в кінці 8 ст.до нашої ери на Ідумейському плато, яке знаходиться в Йорданії поблизу Петри та на південний схід від Мертвого моря.
«До того як вони збудували собі столицю в плато, едомітяни були цілим та організованим царством, але вони все ще були кочовим народом, − сказав Бен-Йосеф, − вони проживали у наметах. В них не було міст чи селищ, але вони мали кладовища та плавильні».
Ідомітяни оселились в містах на плато та збудували поселення вздовж торгових шляхів, але ці знахідки підтверджують, що вони володіли централізованою системою організації задовго до того, як оселились там.
