Актуальне

Історія зародження ідеї «воєнних злочинів»

З’являється все більше доказів військових злочинів з боку Росії. Ми можемо бути впевнені в цьому, враховуючи, що кожен вчинок сьогодні документується в соціальних медіа, так що істина буде відома. Але звідки пішла ідея, що деякі способи ведення війни перетинали якусь цивілізовану лінію? Хто вирішив, де ця лінія має бути намальованою? Звідки взялось поняття «воєнні злочини»?

Генерал-майор союзу Шерман, який стояв за ганебним маршем Шермана під час Громадянської війни, сказав, що «війна – це пекло». Міжнародні закони про військові злочини є історично недавніми та інноваційно спрямованими на пом’якшення, якою б жахливою та нищівною не була війна. Є спроби запобігти тому, щоб війна повністю спустилась у пекло, особливо для цивільних.

На заході, основні джерела законів, які регулюють, як потрібно вести війну, знаходяться в теорії війни. Проте, найдавніша ідея про те, що війною слід керувати, датується задовго до будь-якого формального формулювання теорії війни. У книзі Повторення закону 20 розділ, Мойсей дає наказ Ізраїльтянам не вбивати жінок та дітей їхніх ворогів.

Набагато пізніше, Римська імперія охопить три критерії для ведення війни: перший − війна повинна була вестись з юридично обґрунтованої причини, така як відповідь на агресію; другий критерій − війна повинна була бути оголошеною уповноваженою особою; третій − потрібно було вести війну справедливо. Як би етнічно інноваційно це не звучало, у римлян все ще не було проблем із використанням у війні таких жахливих тактик, як зґвалтування, тортури, поневолення та тероризму.

Християнські мислителі, особливо Августин Гіппо та Фома Аквінський, розробили ідею, як вести війну. Цей юдео-християнський підхід зрештою вплинув на формування кодексу лицарства в середньовічній Європі.

Як і настанови в Повторенні Закону, 20 розділ, кодекс зрештою був розширений, включаючи в себе захист жінок та не воєнних; ідеал лицаря був в тому, щоб захищати слабких. Хоча в муках війни, цих ідеалів рідко дотримувалися, кодекс тримався серед дворян. Наприклад, якщо лицар невиправдано вбив іншого лицаря в бою, його можуть звинуватити у вбивстві. Проте, це не розглядалось,  як воєнний злочин.

На хвилі жорстокості іспанських завоювань в Америці, такі мислителі, як іспанський теолог та юрист 16 століття Франциск де Віторія, почав сперечатися, що війна ніколи не була частиною Божого плану і може бути виправдана лише на основі загального блага. Так, розгляд війни перемістився з теми теології до нової сфери міжнародного права.

Водночас поява порохових армій та інших військових технологій зробили війну більш руйнівною. Як зброя ставала більш потужною, так і можливості армії вражати цивільних також зросла. У 19 столітті це призвело до загальних спроб обмежити війну.

Першим міжнародним договором про війну була Женевська конвенція 1864, яка охоплювала лікування хворих та поранених військовополонених. Після цього були Гаазькі конвенції 1899 та 1907, які також заборонили таку зброю, як отруйний газ та вбивство в’язнів, що здались, грабування, бомбардування незахищених міст. В 1925 Женевський протокол доповнив заборону на хімічну зброю забороною на біологічну зброю. Захист, наданий цивільним особам був розширений у Женевських конвенціях в 1949. У 2008 Рада Безпеки ООН додала до списку зґвалтування та сексуальне насилля.

Хоча кількох німців судили за воєнні злочини після Першої Світової війни, був Нюрнберзький процес і менш відомий Міжнародний воєнний трибунал для Далекого Сходу після Другої Світової війни найбільш повно затвердили ідею воєнних злочинів та притягнення порушників до відповідальності. З 2002 за такі процеси відповідає Міжнародний кримінальний суд у Гаазі. В США воєнні злочини можуть бути переслідувані відповідно до Закону про військові злочини 1996 року та Єдиного кодексу військового правосуддя.

Попри всі конвенції, договори та закони, військові злочини продовжують бути частиною кожного воєнного конфлікту та часто вчиняються всіма сторонами. Глави держав та інші були притягнуті до відповідальності з низки країн, поки інші взагалі уникнули відповідальності. Важливо пам’ятати, що США винні у військових злочинах, таких як насилля у в’язниці Абу-Грейб в Іраку.

Сама концепція військових злочинів корениться в юдео-християнському розумінні того, що в глибоко порочному світі війна часом є жахливою необхідністю. Проте, бажані цілі націй, навіть якщо вони благородні, не виправдовують засобів. Ведення війни, навіть якщо воно справедливе, не повинно порушувати притаманну людську гідність. Іншими словами, все несправедливо в коханні та війні, і наскільки б ми не могли контролювати, війна не повинна бути пеклом.

Джерело: christianheadlines.com

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Схожі статті

Одне повідомлення

  1. “Зростають докази можливих воєнних злочинів з боку росіян, та значно менших масштабів з боку українців.”
    Якось доволі дивно й не дуже зрозуміло тут виглядає цей прикметних – МОЖЛИВИХ…
    Тим паче на тлі, зокрема, тих жахливих свідчень і фактів численних і неймовірно звірячих – криваво-геноцидних злодіянь осатанілої російської вояччини в Бучі та інших передмістях Києва, від яких жахнувся і закляк чи не увесь цивілізований світ…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button